У 1817 р. відомий бібліофіл граф Єжи Максиміліан Оссолінський, префект Цісарської Народної Бібліотеки у Відні, придбав в підніжжі гори Вроновських згарище жіночого кармелітського монастиря св. Агнешки з метою спорудження будинку для розміщення збірки книг та старожитностей. У 1817-1819 рр. віденський архітектор П. Нобіле опрацював перший проект перебудови споруди колишнього монастиряЧитати далі
Будинок на початку вулиці Оссолінських (нині вул.Стефаника, 3), що виходив фасадом на семінарські сади та цитадель, було збудовано 1873 року за проектом архітектора Ф. Покутинського, як палац-маєток графині Ізабелли Дідушицької. Герб знаного роду Дідушицьких, у вигляді барельєфу, досі можна побачити на фасаді споруди. Згодом, будинок стає власністю відомого історика, колекціонера,Читати далі
Монастир Святого Серця (повна назва: Монастир Згромадження Сестер Найсвятішого Серця Ісусового; лат. Sacre Coeur) — римо-католицький жіночий монастир, що проіснував століття у Львові (з 1844 по 1944). Від комплексу монастиря зберігся один корпус, пам’ятник архітектури історизму (неоренесансу). Адреса: площа Святого Юра, 2.Читати далі
Площа Святого Юра – площа у Галицькому районі міста Львова, частково розташована на Святоюрській горі. Від площі розходяться вулиці: Листопадового чину, Устияновича, Карпінського, Шептицьких, Митрополита Шептицького та Озаркевича, яка з’єднується з Городоцькою.Читати далі
В бурхливий час розвитку Львова міські урядники вирішили: для міста необхідний новий театр. Тим паче у 1892 році завершувалась дія привілею, за яким місто користувалось театром, побудованим ще Станіславом Скарбеком у 1842 році.Читати далі
Кінетограф був продемонстрований у Львові з 13 вересня до 10 жовтня 1896 року у пасажі Гаусмана (тепер проїзд Крива Липа) в фотоательє «Рембрандт». Приблизно можемо здогадатися і про сюжети кінострічок. Це могли бути надзвичайно короткометражні (як на наш час) фільми «Влучна стрільба полковника Коді (Буффало Білл)», «Техаські ковбої, які кидаютьЧитати далі
У міжвоєнний період у Львові кінотеатрів було більше, ніж нині. Така розвага, як похід у кіно, були найбільш популярними серед галичан. А організатори кінопоказів з того мали неабиякі прибутки. У той час творча еліта міста дивувалася, чому ж більшість містян кіно цікавить більше, аніж театр і філармонія.Читати далі
У 1897 році у Львові був знятий перший фільм – “У львівській кав’ярні” (W kawiarni lwowskej). Показували його не у кінотеатрі, адже на той час ще не було стаціонарних кінотеатрів у Львові. Кінострічку демонстрували у “Континентальному Еден-театрі” (Kontynentalny Eden Teatr), який діяв у “Літньому театрі” на Губернаторських Валах. Фільм дававЧитати далі
У XVIII ст. почали з’являтися перші, ще не зовсім періодичні листівки з новинами і у Львові. Наприклад, 9 липня 1749 p. було надруковано польськомовний аркуш – «Kurjer lwowski». Першою ж повноцінною газетою в Україні став львівський тижневик «Gazette de Leopol», що виходив французькою мовою упродовж 1776 року. Тут друкували різноманітніЧитати далі
Наприкінці 19 ст. львівські аматори футболу розпочинали своє знайомство з новою грою на непристосованих майданчиках – якась більша галявина, плац військової частини чи просто клаптик вільної землі на Кайзервальді, Личакові, Богданівці. Та поступово щораз частіше шкільна та гімназійна молодь збиралась у Стрийському парку, де й відбувся перший зафіксований матч наЧитати далі
18 серпня 1963 року відкривався стадіон «Дружба». Офіційно спортивну арену будували менше п’яти місяців – з 1 квітня до 17 серпня 1963 року. Однак насправді активні підготовчі роботи на місці старого глиняного кар’єру тривали більше трьох років.Читати далі
вул. Стрийська, 133. Документально підтверджено факт існування на міських околицях поблизу Яновської застави (Краківське напрямок) спеціально відведеного поля для проведення кінних змагань вже в 1843 році.Читати далі