Назва Крехів, очевидно, походить від давньослов’янського імені Кресимир, Кресислав, або Кресомест. Від первісної назви Крес(имир)ів двір згодом постала назва Крехів. Перша письмова згадка про населений пункт датована 1439 роком.[1]
Тут знаходиться відомий греко-католицький монастир Св. Миколая. Заснований монастир 1612 р. на горі з печерою і перенесений на теперішнє місце при сприянні Станіслава Жолкєвського, який подарував ці землі василіанам. [2]
Ансамбль Крехівського монастиря має форму неправильного п’ятикутника і складається з оборонних мурів, веж, трьох корпусів монастирських келій, брами церкви Св. Миколая та дерев’яної церкви Преображення Господнього. [2]
За народними переказами, монастир заснували монахи Києво-Печерської Лаври Іоїл та Сильвестр. Вони поселились у викутих в скелі, що згодом отримала назву “Скала Іоіла”, келіях, і на її вершині збудували каплицю Покрови та поруч каплицю Петра і Павла. [1]
Весь ансамбль забудови монастиря з садом і чудовими зеленими ландшафтами, серед яких він розташований, можна оглянути тепер з оглядової галереї. Її влаштовано на відбудованій (за гравюрою Д. Онкевича) первісній монастирській брамі з надбрамною церквою. [1]
Крехівський монастир віддавна славився своїми відпустами. Сюди прибували прочани з близьких і далеких земель. У XVII-XVIII ст. Крехів притягував богомольців з-за Дніпра, Дону, Волощини, з далекої Греції та Кріту. Після повернення в 1990 р. до монастиря отців Василіан давні традиції відроджуються. Тепер, як і колись, тисячі віруючих приходять до Крехівського монастиря на літнього Миколая – 20, 21 і 22 травня. Поруч монастиря відновлено ритуальну “Хресну дорогу”, що від монастирських стін, з південних уступів гори Побійної прямує на її вершину. Збереглась збудована в 1938 р. (архітектор І. Филевич) каплиця “Гріб Господній “, якою завершується “Хресна дорога”. [1]
З Крехівським монастирем пов’язані імена Петра Дорошенка та Івана Мазепи, які були там під час Турецької війни 1672 року. 29 вересня 1672 року турецько-татарський загін штурмував Крехів. Обороняючись від ворожої навали один із ченців пострілом з північної вежі вбив ханського племінника. За цей вчинок гетьман Дорошенко зганьбив монахів, виславши їм строгого листа. Цей лист зі сторони Дорошенка був лише дипломатичним кроком супроти своїх союзників турків і татар, щоб уберегти від їх грабунку монастир. Монахи виплатили викуп у сумі 40 тис. талярів. Під час турецької облоги монастиря залогою керував тоді ще молодий Іван Мазепа. Ханського племінника поховали на тому ж місці, де вбили, недалеко від монастиря. На його могилі невідомо коли і ким поставлено пам’ятник у вигляді кам’яної колони. У 1698 році монастир відвідав російський цар Петро І, котрий у Жовкві зустрічався із королем Августом ІІ у справі Північної війни. [1]
За радянських часів монастир закрили і віддали під дитячий будинок. Після повернення монастиря ченцям у 1990 р. провели реставрацію комплексу. [2]
В селі Крехів знаходиться і пам’ятка дерев’яної архітектури – церква св.Параскеви із триярусною дерев’яною дзвінницею оборонного типу. Вперше у документах про неї написано у 1724 році, тоді її відремонтував майстер Іван Хомюк. Збудована на зразок Преображенської церкви Крехівського монастиря. Дуже цінним є іконостас церкви, більшість ікон якого належать пензлю видатного майстра того часу – Івана Рутковича. [3]
Цікавою історичною пам’яткою є розташований перед входом до храму камінь гріха. На ньому піддавали публічному осуду грішниць, що приводили на світ незаконнороджених дітей. [2]
Література:
[1]
2. Палков Т. Замки Львівщини. Історія та легенди. Путівник. – Львів: Ладекс, 2007
3. 19. Сорок чотири дерев’яні храми Львівщини. Путівник. – К.: Грані –Т, 2007. – 120 с.
