Перша згадка про Кореличі датована 1432 р. За польських часів Кореличі мали назву Коржеличі.
У 1785 р. в селі налічувалось приблизно 135 селянських дворів, в яких проживало 808 осіб. У податковому реєстрі за 1789 р. зазначено, що Коржеличі належали краківському каштеляну, графу Любомирському і мали 137 дворів. У 1796 р. село з околицями купив граф Фрідерік Юзеф Мошинський, який уже в 1801 р. продав маєтки місцевому шляхтичу, пану Юзефу Слонецькому, після нього маєтками володів його зять Михайло Вітвіцький, далі – його син Ян Вітвіцький. У 1820 р. в Коржеличах був фільварок, 4 млини, корчма, двірська воловня. Село мало 1933 морги поля, 298 моргів лук, 1242 морги лісу.
У 1857 р. в Коржеличах мешкало 1164 греко-католики, а в 1860 -х рр. – 1178. У 1857 р. в селі працювала парафіяльна школа. Новим власником маєтку у 1860 р. став Михайло Яворський, у 1866 р. власницею стала його дочка Мальвіна, яка того ж року вийшла заміж за юриста Юзефа Верещинського. Їхня донька Ванда у 1892 р. передала село як частину посагу своєму чоловікові Альфреду Бесядецькому. Останнім власником Коржелич був їхній син Францішек Бесядецький.
Наприкінці 19 ст. Кореличі були невелики селом у Бібрецькому повіті. Національно-свідомі мешканці села вже 3 травня 1884 р. відкрили читальнютовариства “Просвіта”. Товариство “Січ” у с. Кореличі засноване 1912 р.