Назва міської дільниці “Замарстинів” зараз майже забута. Це район між залізничним насипом, Полтвою, проспектом Чорновола та вулицею Б.Хмельницького.
Заселений він був дуже давно — уже в часи Данила Галицького. У першій літописній згадці про Львів ідеться про Белзькі поля. Так називалися землі, які тяглися вздовж правобережжя Полтви — між сучасними вулицями Замарстинівською і Клепарівською. Ця назва побутувала ще в XVII ст. (“Белзькі лани”). Заселеність району була невеликою, а в кінці XIV ст. він став практично безлюдним.
У 1389 р. львівський міщанин Ян Зомерштейн заклав на площі у 12 ланів (приблизно 300 га) маєток. Згідно з тогочасною традицією, він був названий Зомерштейнгоф (“двір Зомерштейна”). Місцева вимова перетворила його у Замарстинів. До нього вела вулиця, яка спочатку була тільки дорогою до фільварку і неофіційно називалася Замарстинівською. Офіційною назва стала у 1871 р. У ХУІІ-ХІХ ст. це була вул. Мурованого мосту. Назва походить від кам’яного мосту через штучний рукав Полтви на розі вулиць Замарстинівської та Лемківської.
З давніх-давен це був район бідноти. Вирізнявся він невпорядкованістю, а мешканці — досить суворим характером. Численні документи розповідають про виступи мешканців проти міської Ради. Замарстинів вважався власністю Львова. Його мешканці повинні були відробляти день шарварку на ремонті укріплень міста і день — на користь людини, яка на той час володіла маєтком.
У 1604 р. міська Рада, котра вважала себе чимсь рівним Львову загалом, зажадала від замарстинівців виконання кріпацьких повинностей. І тоді Замарстинів повстав. Дійшло до застосування зброї, почався судовий процес. На той час Замарстинів було продано шляхтичеві Братковському. І замарстинівці стати кріпаками.
Не дуже змінилося становище селян і надалі. Один із дослідників історії Львова називав замарстинівців міськими пролетарями, які живуть у селі. Так Замарстинів, органічно зв’язаний зі Львовом, залишався селом до 1930 р. Замарстинівською до цього часу називалася частина вулиці до залізничного полотна. Та ж сама вулиця за залізницею називалася Львівською.
Про те, як жили замарстинівці до 1940 р., найкраще свідчить той факт, що на цій дільниці мешкало аж 35 % населення міста. Основну його масу становили робітники.
За часів гітлерівської окупації квартали Замарстинова, відокремлені від міста колючим дротом, були перетворені на єврейське ґетто — 136 тис. осіб знищили тут фашисти.

Церква св. Йосафата