Площу Кропивницького з площею Святого Юра з’єднує вулиця Шептицьких, названа так 1885 року на честь видатної родини діячів Української греко-католицької церкви.
Від середини XIX століття частина вулиці мала назву Цвинтарна, бо вела до Городоцького кладовища; в часи німецької окупації називалася Штернґассе; у 1940 та 1944-1990 роках – Кірова на честь російського комуністичного діяча Сєрґея Кірова (1886-1934); 1990 року повернули назву Шептицьких.

У житловому будинку № 6 за Польщі містилося підприємство з будівництва органів Маркевича. Чотириповерхову будівлю № 13 збудовано у 1950-х роках.

У будинку № 14 за польських часів містилася купівля та продаж кошиків Wiklina, зараз тут ремонт взуття.

У житловому будинку № 15 за часів СРСР був продовольчий магазин.

У житловому будинку № 16 від часів незалежності міститься офіс міського “Пласту”.

У будинку № 26 за Польщі містилася фабрика цукру, шоколаду та какао “Бранка”, в часи СРСР – кондитерська фабрика імені Кірова, нині тут компанія БК “Техніка для бізнесу” та відділення банку “Дністер”.

У житловому будинку № 31 у 1950-х роках була база Тресту їдалень і ресторанів Львівської залізниці. У будівлі № 34 за польських часів була фабрика бляшаних виробів Цвинара та крайова фабрика хімічних виробів, тепер тут перукарня “Дана”.

У житловому будинку № 38 за Польщі була перукарня Вінтера.

У будинку № 43 від часів Радянського Союзу міститься заклад із дезінфекції та дератизації.

Адресу № 45 від повоєнних часів мав кінотеатр “Літній-1”, у 1960-1990 роках це був кінотеатр “Маяк”, від часів незалежності це – кінотеатр “Дзвін”, який нині не працює. Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм.

Кондитерська фабрика “Бранка”
У 1882 році була заснована парова фабрика цукрів та медівників “Бранка”- знаного у всій Європі кондитера Маурісія Брандштадтера. З перших років існування продукція закладу позиціонувалась як товар найвищої якості, першим свідченням тому є факт, що Брандштадтер постачав свої вишукані солодощі до столиць Європи. Знаковим є той факт, що успіх “Бранки” у галузі, став однією з передумов того, що 1904 році у Львові було засноване Товариство цукерників для Галичини і Буковини, що до 1939 року визначало основні напрямки розвитку галузі у цілому краї.
Пізніше, 1910 року, на перетині нинішніх вулиць Заводської та Ткацької брати Гамер і Цимер побудували одну з найбільших у Європі кондитерських фабрик. За першими літерами імен братів – “G” й “Z”( Га та Зет) – фабрика і дістала назву. Саме “Бранка” і ” Газет” стали предтечею сучасного підприємства “Світоч”. Разом вони випускали рекордні для Східної Європи п’ять тисяч тонн солодкої продукції в рік…На 30-ті роки ХХ ст. найбільшими підприємствами Львова у харчовій промисловості були кондитерські фабрики “Бранка”, “Газет” і відома фабрика Гефлінгера, на яких було відповідно 485, 290 і понад 100 робітників…У радянські часи успішна “Бранка” стає одним з перших підприємств націоналізованих радянською владою. Вона стала фабрикою ім. Кірова, а 1962 р. на основі львівських кондитерських підприємств створили фірму “Світоч”. 1998 року фірма “Світоч” увійшла до складу швейцарської транснаціональної корпорації Nestlе S.A. На початку ХХІ ст. кондитерське виробництво на вул. Шептицьких припинили, а виробничі приміщення переробили під офіси різних фірм. Фасадом на вулицю виходить адміністративна будівля колишньої фабрики, споруджена 1905 р. з нетинькованої цегли й оздоблена у стилі сецесії та історизму.