Ян Генрик народився у Варшаві 1891 року і мав єврейське походження. Його батько Ян Розен був художником-баталістом, дід Бернард Ханке (1826-1900) – фабрикантом, засновником Ченстоховської сталеварні.
Вірменський архієпископ Юзеф Теодорович в 1925 році замовив розписи вірменської катедри маловідомому художникові-початківцю, зацікавившись його творістю. Для Яна Генрика, котрий був військовим радником при Лізі націй в Женеві), це було перше серйозне замовлення. Виконання розписів, над якими автор працював аж до 1929 року, принесло Розенові визнання.
Крім Вірменського собору, у Львові спадщину Розена можна побачити в Управлінні Римо-Католицької Архідієцезії, в церкві Стрітення (раніше костел Матері Божої Громничої при монастирі кармеліток, вул. Винниченка), у баптистерії костелу Марії Магдалини (органний зал) розписи Розена заховані під тиньком.
Художник отримує посаду пофесора у Львівській політехніці і поселяється на Кастелівці, можливо у будинку на теперішній вулиці Чупринки, 56-б. Живописець отримує замовлення в різних куточках Європи, зокрема від Папи Римського Пія ХІ – створити розписи, присвячені захисту віри, у резиденції кастель Гандольфо. Запрошення за океан, яке художник отримав 1937 року, врятувало його від бід Другої світової війни у Львові. Америка стала новою домівкою митця, де він прожив до кінця життя у 1982 року.
За матеріалами газети “Високий замок” від 6 березня 2014 року.