Арсенал Сенявських (також відомий як Палац Баворовських) — фортифікаційна споруда у Львові. Розташована будівля за адресою вул. Бібліотечна, 2 (на розі вулиць Дорошенка і Бібліотечної).
Земельна ділянка, на якій постала споруда, належала колись доньці львівського бургомістра, історика та поета Бартоломея Зиморовича, поруч розташовувався костел та монастир Святої Марії Магдалени ордену домініканців – віддаленість від міських фортифікацій у ті часи становила досить значну небезпеку…Споруда арсеналу Сенявських була спроектована військовим інженером Павлом Гродзіцьким ( ?– 1645) власне з розрахунком на захист монастиря коштом магната Миколая Сенявського у 1640 році. Цей арсенал став опорним пунктом у зовнішньому кільці оборонних споруд Львова. На сьогодні від первісної будівлі залишився тільки перший ярус з рустикованого каменя.
Однак міцна споруда не прослугувала і століття в якості сховища вогневої потужності і могутності своїх господарів, будівля арсеналу спорожніла у зв’язку з наближенням лінії фронту Північної війни до стін Львова – військовий запас та спорядження роду Сенявських поповнив собою підвали родинного маєтку у Старому Селі.
У 1726 році помер Адам Миколай Сенявський – останній представник роду чоловічої статі – вся власність магнатської родини перейшла у розпорядження Чарторийських. Не був винятком і фамільний арсенал у Львові, який був переобладнаний в житловий будинок з стайнею і манежем для виїздки коней…

Відомо, що у листопаді 1792 року тут гостював Тадеуш Костюшко.
Арсенал Сенявських збудований за проектом військового інженера генерала Павла Ґродзіцького біля костьолу Святої Марії Магдалени, оскільки захоплення костьолу, що знаходився поза стінами міста, загрожувало безпеці останнього. Арсенал був опорним пунктом у зовнішньому кільці оборонних споруд Львова. Наприкінці XVII століття арсенал перед шведським наступом перенесли до резиденції Сенявських у Старому Селі, а сама будівля перейшла до родини Чарторийських, які влаштували поряд з будинком стайню і манеж. На початку XIX сторіччя будинок перейшов до родини Баворовських. З ініціаиви родини тут було створено книгозбірню. Над входом зерігся напис Biblioteka – сигнал про публічну бібліотеку-музей. Після комплексної реставрації в арсеналі працює “Палац мистецтв ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів” – відділ Наукової бібліотеки ім. Стефаника.

Архітектурні особливості
У 1830—1840-х будівлю перебудовано за проектом архітектора І. Хамбреза (Шамбре) у дусі бідермаєрівського класицизму. Увага архітектора була зосереджена на східному фасаді, оформленому трикутним фронтоном і балконом на тосканських колонах. Скульптури на фасаді і в інтер’єрі роботи Іоанна Баптиста Шимзера. У нижньому фронтоні поміщена скульптура лежачого коня (у натуральний розмір), а балкон прикрашений рельєфами із зображеннями орлів, які тримають гірлянди квітів.
Будівля арсеналу Сенявських цегляна, тинькована, прямокутна на плані, двоповерхова, з потужним цокольним поверхом, вимуруваним з рваного каменю. До кінця XIX ст. цоколь був прикритий шаром ґрунту, який усунуто при реконструкції вулиці і реставрації костелу. Східний фасад увінчаний доричним фризом, бічний фасад декорований скульптурою.
Бібліотека
У 1877 році Віктор Баворовський перевіз до будинку свою бібліотеку, яка з 1900 року стала публічною і з того часу мала назву бібліотеки Баворовських.
За радянських часів тут знаходився Відділ мистецтв Наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.
У 2006-му році була завершена реставрація будівлі на кошти меценатів (О. і Т. Антоновичів, уряду Польщі та державного бюджету України) і тепер тут розташовано Палац мистецтв імені Омеляна і Тетяни Антоновичів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.