Саме на початку XIX ст. формується те, що згодом, після засклепіння Полтви, назвуть львівським корзо -довга прогулянкова зона, вздовж нинішніх проспектів Свободи і Т. Шевченка, частково із прилеглими вулицями – нині Дорошенка, Гнатюка, Січових Стрільців…
До корзо входили центральні площі, сквери, парки, крамниці, цукерні та інші заклади, все це складало єдину, суцільну розвагу, відпочинок для городян.
На початках традиція здавалась дивною… Коли на зламі XVIII – XIX століть у Львові з’явились перші кав’ярні міщани приходили до них подивитись на австрійських чиновників – як то просто сидіти, пити каву, читати газету
Але до поступу та благцивілізації звикаєш швидко… Невдовзі прогулянки містом, парками, походи до кав’ярень для львів’ян стають звичною справою. В ті ж часи формується поняття “вихідного” одягу, часто прогулянки львівським корзо нагадували справжні дефіляди, добре знайомі нам з батярських пісень…
Століття XX-те ще радикальніше змінило картинку: пасажі, автомобілі, дансінги, кіно, нічна ілюмінації міста… Незмінною лишились, мабуть, лише гарне вбрання і піша прогулянка