Церква Богоявлення Господнього лежала на міських ґрунтах і перебувала під юрисдикцією магістрату. Очевидно, вона існувала ще в княжі часи. Перша документальна згадка про церкву відноситься до 1386 р. В княжому Львові терени навколо церкви тільки починали освоювати, через що вона так і залишилась єдиною на Галицькому передмісті. Найстарша відома церковна школа Львова існувала при ній з 1546 р. Церковне братство одержало свій статут 1591 р., тоді ж був заснований церковний шпиталь. Братчики виготовляли домовини, котрі продавали на передмістях. Ще 1517 р. місто наділило церкву ґрунтами за щорічний чинш. Невідомо, чи будівлі церкви були понищені разом з передмістям в час нападів ворогів, зокрема ординців. 1711 р. збудували нову церкву з дерева, криту гонтою. В храмі було три вівтарі та іконостас з дерева з 22 іконами. Посеред опарканеного цвинтаря стояв будинок, де жив священик та містилась школа. Крім цього на цвинтарі стояли дзвіниця, два будинки, що здавались в найми. На опарканеному цвинтарі був фруктовий сад з яблунь, груш, слив. В час облоги Львова військом Богдана Хмельницького 1648 р. недалеко цер¬кви стояв козацький табір. За легендою ченці близького до церкви монастиря кармелітів взутих підкинули в табір бочку вина. Від випитого вина козаки чи то отруїлись, чи поснули і загинули під час нічної вилазки ворога. Наступного дня для відплати за загиблими було вирішено взяти монастир приступом, для чого якийсь передміщанин показав прохід серед фортифікацій. Під час приступу в монастирі загинуло чимало міщан, що там схоронились. На церковному цвинтарі поховали полеглих при здобутті монастиря козаків і тих, що загинули вночі. Церкву Богоявлення закрили 1800 р. та продали її майно, ґрунти. Про церковний цвинтар згадали 1875 р., коли під час будівництва нового будинку на сучасній вулиці Фредра спочатку натрапили на кам’яні надгробки, які тут же використали на фундамент новобудови. Потім натрапили на велику забуту моги¬лу з залишками багатьох людей, шабель, наконечників стріл, списів. Тоді згадали про козацьку могилу з облоги 1648 р. Більшість віднайдених речей розібрали на згадку робітники. Повторно цвинтарні могили віднайшли 1926 р. під час реконструкції вулиці князя Романа.