Територія згадується у різних джерелах, починаючи від 1360 року. У 1462 році тодішній власник, плоцький хорунжий Зигмунт з Радзанова випросив у короля Казимира з Ягелона магдебурзьке право для Угнева разом із привілеєм на ярмарки і торги. У 1470 р. він заклав у містечку католицький костел, а через 4 роки – парафію.
В Угневі були ремісничі цехи – шевський, ткацький, кушнірський, ковальський, гончарський. Колись в Угневі були підземні ходи, а також вали з трьома брамами. Залишки валів збереглись дотепер.
XVII століття записане в історію Угнева як час лихоліть: у 1621 р. на місто напали татари, у 1624 р. міщани потерпали від епідемії, у 1632 р. усе живе і неживе знищила пожежа, у 1648 р. на відбудоване місто напали козаки Б. Хмельницького, у 1680 р. – чергова велика пожежа, у якій згорів костел і монастир. Будівництво нового мурованого костелу завершено у 1695 році.
Після першого поділу Польщі Угнів опинився під австрійською владою. На той час місто славилося своїми шевцями по цілій Галичині. У міжвоєнний період населення Угнева поволі збільшувалося, і половину мешканців становили поляки. Післявоєнний радянсько-польський кордон залишив Угнів з польського боку. У 1951 р. згідно з угодою про обмін територіями Угнів опинився у складі СРСР, а місцевих поляків переселили до околиць Устриків Долішних.
Найбільш цінною пам’яткою містечка є Успенський костел, збудований Войцехом Ленартовичем у 1695 році за проектом Яна Михайла Лінка. 15 червня 1915 р. костел було частково зруйновано. В радянські часи в ньому розмістили магазин. Зараз костел перебуває на реставрації.[2] На фасаді костела є велика таблиця з 1695 року з ім’ям будівничого. Багатий внутрішній декор був вивезений поляками у 1951 році і тепер зберігається у костелах Томашова Любельського, Динісків і Тарношиї.
На службах Божих в Угневі у 1866 р. бував відомий художник Артур Гротгер (похований на Личаківському кладовищі у Львові). Він приїжджав сюди зі своєю нареченою Вандою Моне з поближніх Диніск, де мешкали родичі Ванди, родина Сколімовських.
Інша цікава пам’ятка Угнева – цервка Різдва Пресвятої Богородиці. Збудована на місці дерев’яної монастирської церкви монахів василіан у 1855-1857 рр. коштом мецената Степана Жуковського. Завдяки розписам у стилі модерну, створених Дам’яном Горняткевичем (1933-1936 рр.), Угнівська церква вважається найкраще розмальованою у Галичині.
[1]. Палков Т. Мандрівки Львівщиною на вихідні. Частина І. Північ. Путівник. – Львів: Ладекс, 2009
2. П’ять шляхів зі Львова. – К.: Грані-Т, 2008. – 144 с.