Меденицька церква Успіння Пресвятої Богородиці (1644 р.). Храм має нетиповий вигляд – завдяки суто горизонтальній композиції, яку посилюють три фактори: по-перше, вівтар і бабинець у 19 ст. були розширені прибудовами за віссю храму, що зробило його візуально довшим; по-друге, центральний і західний зруби мають спільний, видовжений дах; по-третє, широке піддашшя охоплює усю споруду разом з прибудовою.