У ХІІІ ст. добре укріплене місто-фортеця Буськ відіграло роль форпосту на рубежах Волинського, а згодом і Галицько-Волинського князівства. У другій половині ХІV ст. місто, як і вся Галицька земля, опинилося під владою Польщі.На початку ХV ст. воно стало важливим торговим і ремісничим центром. Уже в 1411 р. Буськ одним із перших у Галичині отримав магдебурзьке право. У 1539-1641 рр. почала функціонувати перша папірня, на папері якої надруковано “Острозьку Біблію” (1581 р.) Івана Федоровича (Федорова). У 1746 р. вже діяв цех різників, засновано цех ткачів. У наступному столітті – кушнірський, кравецький, пивоварний цехи; випалювали деревне вугілля, дьоготь, смолу, копали залізну руду, що була місцями в лісах. Щоб переплавляти її, збудували велику кузню над Бугом (передмістя Воляни). У 1769 р. львівський купець Ян Пцешл збудував шкіряну фабрику, яка вже за кілька років постачала шкіру для цілої австрійської імперії.
У місті збереглися такі архітектурні та історичні пам’ятки:
Церква Св.Параскеви (1708 р.) з дзвіницею (XVIII ст.), дерев’яна; м. Буськ, вул. М. Шашкевича, 56а
Церква Св. Онуфрiя з дзвіницею (1680, 1758 рр.), дерев’яна; передмістя Воляни
Палац графа Бадені (ХІХ ст.), вул. Є. Петрушевича, 12
Костел Св. Станіслава (1780 р.), архітектор – Бернард Меретин
Синагога (ХVІІІ ст.), біля пл. Ринок Один із найдавніших єврейських цвинтарів у Центральній і Східній Європі
Церква Св. Миколая (поч. ХХ ст.) за проектом одного з найплідніших архітекторів Галичини – Євгена Нагірного
Ансамбль житлових будинків на площі Ринок
Городище княжих часів Пам’ятка садово-паркового мистецтва ХІХ ст. (тепер – парк ім. І. Франка)
