Успенська церква розташована за адресою вул. Руська, 5. Ансамбль складають дзвіниця Корнякта, капличка Трьох Святителів та церква Успіння Пресвятої Богородиці, збудовані на місці первісної церкви з 1461 р.
Вежа висотою 65,8 м має назву свого фундатора, одного з найбагатших тогочасних купців Констянтина Корнякта. Вежа збудована в 1572-1578 рр. архітектором Петром Барбоном. На вежі – відомий львівський дзвін “Кирило” діаметром 120 см.
З часу закладення Львова однією з найважливіших просторових домінант міста був комплекс Успенської церкви. Вона була центром духовного життя української громади міста, їй судилось відіграти значну роль в історії України. Біля неї виникло Ставропігійське братство, Статут якого став зразком для братств інших міст, з нього вийшли такі значні діячі, як Іов Борецький, Памво Беринда, Стефан Зизаній. При церкві діяла Братська школа, для потреб якої 1574 року видав свій “Буквар” Іван Федоров і яка мала значний вплив на розвиток шкільництва в Україні, Білорусії, Молдавії. 1658 року лише дії львівських єзуїтів перешкодили перетворенню школи на Академію, аналогічну Києво-Могилянській, У приміщенні школи діяла одна з найбіль¬ших в Україні друкарень, видані в якій книжки розходились по Україні, Білорусії, Молдавії, Литві.
Одночасно утримання церкви потребувало протягом століть неймовірних зусиль православної громади Львова, фінансові можливості якої були стриманими через накладені на неї обмеження у веденні торгівлі. Жоден храм Львова стільки разів не перебудовувався, відбудовувався.
Трьохсвятительська каплиця збудована в 1578-1584 рр. в ренесансному стилі архітектором А. Підлісним.
Успенська церква збудована в 1591-1629 рр. архітектором Павлом Римлянином та Войцехом Капіносом, завершив будівництво амброзій прихильний. Посвячення церкви відбулось 26 січня 1631 р. Петром Могилою.
У середині 16 ст. при церкві Успіння Пресвятої Богородиці створено Успенське Братство, з 1585 – Ставропігіське. Братсто утримувало школу, шпиталь, друкрню та захищало права своїх членів. З діяльнстю Ставропігійського Братства повязані визначні особи української історії та культури: Лаврентій і Степан Зизанії, Кирило Ставровецький, Памва Беринда, Михайло Сльозка. До 1772 р. братська друкарня випустила понад 160000 примірників книг. Традиції Братства перебрав Ставропігійський Інститут, що був розташований на вул. І. Федорова, 9. Сьогодні тут Ставропігійський професійний ліцей.
Ставропігійське братство 1616 року замовило для львівської Успенської церкви іконостас у славнозвісного іконописця Федора Сеньковича. Трохи згодом пам’ятку реставрував і доповнив інший відомий автор Микола Петрахнович. На той час робота і матеріали коштували шалені гроші.За 100 років після того змінилася церковна мода й Успенський храм 1767 року продав більшу частину цього іконостасу в село Великі Грибовичі, що недалеко від Львова. Але там церква була нижча, тому нові власники розділили фрагменти пам’ятки і розвішали в довільній послідовності. Там же реліквія залишається донині.