Історія кінних вершників починається ще в 1970-х роках. Саме тоді, радянським керівництвом з нагоди 55-річчя створення Першої Кінної армії, було вирішено створити пам’ятник. Авторами скульптурної композиції стали професор Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва Валентин Борисенко та архітектор Анатолій Консулов. Конструктором проекту було призначено Григорія Шевчука. 21 грудня 1975 року відбулося урочисте відкриття монументу.
Скульптурну композицію утворювали два вояки-будьонівці, котрі на шалених конях мчать вперед, при цьому передній вершник обернений назад з сурмою біля уст. Експресивні фігури коней зображені в динаміці, складаючи для глядача враження неначе вони от-от відірвуться від пагорбу. Загальні розміри монумента досягнули 27 метрів. Його було розміщено на пагорбі над шосе Львів-Київ-Москва, на місці, де була братська могила бійців Першої Кінної армії, які полягли тут в 1920 році. Уночі їх освітлювали прожекторами, а знизу була мармурова стела, на якій лежали шапка, шабля та розміщувався латунний напис. Поблизу була облаштована стоянка для машин, щоб туристи мали місце для зупинки. Під самим пам’ятником проходила викладена з плитки доріжка.
З пам’ятником пов’язаний і певний конфуз. За задумом, вершники повинні були бути направлені на Захід, в сторону Варшави, куди і направлялась армія Будьонного. Проте, монумент з невідомих причин розмістили в північному напрямку, ще й з невеличким відхиленням на Схід. Таким чином вершники були направлені в сторону Росії.Враховуючи що Кінна армія в кінцевому результаті зазнала поразки від поляків, уся композиція жартівливо сприймалась як зображення втечі будьонівців із Польщі.