Площа Петрушевича – площа у Личаківському районі Львова. Знаходиться між вулицями Зелена та Руставелі.
Давня назва
• З 1936 року – площа Дрешера-Орлича на честь польського генерала Густава Дрешера-Орлича ( 1889-1936 ),
• Під час німецької окупації – Берінгпляц,
• З 1946 року – площа Миколи Островського на честь російського письменника-комуніста ,
• В 1972-1992 роках – площа Ярослава Галана на честь західноукраїнського письменника-комуніста,
• З 1992 року отримала нинішню назву на честь президента Західно-Української народної республіки Євгена Петрушевича (1863-1940).
Споруди на площі
До Другої Світової війни на ній стояв комплекс будівель колишнього палацу Станіслава Яблоновського, переобладнаний під казарми; після війни тут облаштували сквер. На місці колишнього військового плацу між площею і вулицею Архипенка були побудовані тенісні корти .
У 1972 році на площі встановили пам’ятник Ярославу Галану (демонтований владою Львова у 1992 році).
• № 1 , спортивний клуб «Євроспорт».
• У будинку № 2 за Польщі діяв Будинок солдата. Ця будівля перебудовувалася в 1961 і в 1985 роках. При СРСР в ньому працював Палац культури управління профтехосвіти ім. Гагаріна, при нинішній владі – Палац культури учнівської молоді
Басейн
Від поч. XX ст. земельна ділянка, на якій постане комплекс, прилеглі території знаходились у власності військових відомств, між н ин. вул. Архипенка і до Зеленої розташовувалась ціла ”Офіцерська колонія” – житловий і земельний фонд відставних службовців і запасників.
Саме за фінансової підтримки міського комітету військової підготовки і фізичного виховання, з залученням дотації Фонду праці, на орендованій у війська ділянці було заплановано реалізацію проекту спортивного комплексу із критим басейном
Плавальний басейн місткістю 500 м. куб. виконаний із залізобетону. Його розміри – 10 x 25 м., тобто 250 м. кв. поверхні за найбільшої глибині 3,5 м. і мінімальної – 1,3 м. Кожні 2 – 4 тижні басейн наповнювався свіжою водогінною водою, прогрітою до 22 °С , дезінфікованою і відфільтрованою гальковими фільтрами
На території басейну була розташована свердловина , вода з якої після підігріву використовувалася у душових кабінах. Приймання душу перед входом до басейну було обов’язковим, причому кожен відвідувач отримував шматок мила. Потужний вентилятор подавав до зали басейну відфільтроване повітря, нагріте до 25 °С . Після купання відвідувачі мали змогу обсохнути у кабінах, куди нагніталося тепле повітря …
Оригінальним рішенням проекту було те, що одна зі стін зали басейну мала подвійні засклені вікна, які влітку піднімалися. Тоді відвідувачі мали можливість відпочити на внутрішньому пісковому пляжі поверхнею 1200 кв. м. …
У радянські часи басейн продовжував користуватись популярністю у львів’ян. На його водах проводила поєдинки союзної першості класу “А” ватерпольна команда “Динамо”. У наші дні у відреставрованій ( 2012 р. ) будівлі функціонує приватний оздоровчий клуб.Зокрема, тут працюють різні секції для дітей : початкової підготовки, спортивного і оздоровчого плавання, водного поло.