Комплекс давніх казарм на вулиці Городоцькій, названих на честь австрійського ерцгерцога Фердинанда, вже 174 роки використовують військові відомства різних часів.
Від XVII сторіччя ділянка, на якій згодом постануть казарми, входила до складу Балабанівки — володінь та маєтку родини Балабанів, шляхти, що мала українське коріння. Поруч знаходились володіння ченців-августинців – сад Святої Анни, частина якого також перейде у власність війська й буде забудованою.
Більшу частину комплексу спорудили за 2 роки, від 1839 по 1841… Окрім головної будівлі до складу комплексу казарм входили числені допоміжні споруди – продовольчі склади, склад амуніції, військовий манеж (манеж Віндішгреца), Кадетська школа (закрита 1882 року) тощо.
У казармах Фердинанда на вул. Городоцькій, 4-8 (тепер під № 40) спочат¬ку розміщувався 30-й полк піхоти. Однак, після того, як полк перевели до новозведених укріплень Цитаделі (середина XIX ст.), казарми віддали артилерис¬там.
Напередодні І Світової війни у казармах був розта¬шований 11-ий полк польових гаубиць генерал-майора баро¬на Йозефа фон Смола. Полк був створений 1854 року і, цікавий нюанс, протягом його існування більшу його частину (бл. 52%) комплектували з галицьких українців.
Під час листопадового двобою 1918 року казарми утримували українці. Спроби поляків взяти їх штурмом (з попередньою артпідготовкою) були відбиті. Вирішили підірвати будинок. Польські підривники влаштували в ресторані пані Тенєнбаум на розі вул. Городоцької і Марка Вовчка склад вибухівки, принесли туди 200 кг динаміту. Потім вони увійшли в каналізаційний канал (вздовж вул. Городоцької), перетягнули вибухівку до бічного каналу, який, на їхню думку, відходив від казарм. 18 листопада заряд підірвали. Але виявилося, що канал проходить між казармами і депо, тому результатом вибуху була лише тріщина в стіні…
Поляки зайняли казарми, залишені українцями, через кілька днів без бою… За часів Другої Посполитої їх назвали казармами Юзефа Бема. У них розміщувався 5-й полк легкої артилерії.
