З поміж камяниць у старовинних кварталах Львова, що оточують площу Ринок, вирізняється будинок, де вже третє століття діє найдавніша з існуючих у Львові аптек. Заснував аптеку військовий фармацевт Наторп у 1735 р. і назвав її “Під чорним орлом”.
У 1773 р. Наторп продав свою аптеку магістру Антону Пеца, управляючим аптекою був магістр Кароль Шерф.
У 1805 р. аптека “Під чорним орлом” згадується як “циркулярна” і належить магістру А. Соломону. Така назва присвоюється аптекам Австрійської імперії в тому випадку, коли її власник був обраний і призначений головою колегії аптекарів. Аптека “Під чорним орлом” протягом століття була “циркулярною”.
Основною діяльністю аптеки був відпуск ліків за рецептами. В аптеці готувались настоянки, екстракти, еліксири, сиропи, мазі, пасти, лікувальні вина. Окрім ліків готували косметичні вироби. Так, як краща аптека того часу, аптека “Під чорним орлом” мала велику кількість аптечного обладнання, добре обладнану лабораторію з витяжними і сушильними шафами, перегонним кубом, який при необхідності можна було переобладнати для перегонти спиртовміних речовин. В аптеці готували галенові препарати, тому в наявності були перколятори, преси для відтискання рослинних соків, дозуючі преси для виготвлення гемороїдальних свічок і глобуль, набори різноманітних млинків, таблеточні і пілюльні машинки, великий набір ступок і ваг.
Тут довгий час працював асистентом Вінцент Яблоновський, магістр фармації за освітою. Він – автор багатьох друкованих праць з аптечної технології, педагогіки. З 1882 р. завідував фармацевтичною школою та хімічною лабораторією Галицького товариства аптекарів.
В той час кожна аптека повинна була складатись з таких приміщень: торговий зал, лабораторія, склад для зберігання матеріалів та ліків, горище для трав, пивниця та інспекційна кімната. На окремих полицях з написом “Venena” зберігались ліки, до складу яких входять отрути. Стелі залу оздоблені поліхромними медальйонами 19 ст., які представляють алегорії стихій: Землю, Воду, Повітря і Вогонь. Посередині залу звисає люстра, яка освітлювала аптеку за допомогою газу. саме в цій аптеці вперше використали газове освітлення.
До 1923 р. власником аптеки 2Під чорним орлом” був Антоній Склепінський, доктор філософії і фармації. У 1923 р. аптеку купив Михайло Терлецький. М. Терлецький був меценатом, робив пожертви на громадські та наукові товариства.
У 1966 р. на базі стародавньої аптеки було створено музей історії фармації. В експозиції музею зібрана унікальна колекція аптечного посуду, порцелянові, фаянсові, скляні штанглази, різноманітні аптечні ступки, зразки перших ручних таблеточних машин, сушильні шафи. В музеї зберігаються документальні експонати та рецептурні журнали, матеріали про діяльність Галицького товариства аптекарів. Зібрана в музеї бібліотека, де знаходиться понад тисячу старовинних медичних книг.
До внутрішнього дворика Аптеки-музею можна потрапити дубовими сходами із підвалу. Подвір’я зберегло елементи житлового будинку заможного міщанина ХVI-XVII століть. Це єдине місце у Львові, де дворик вдалося відреставрувати до первісного зовнішнього вигляду. На залишках фонтанчика у дворі стоїть скульптура. Її називають «пам’ятником відьмі» або «пам’ятником відунці», хтось гадає, що це пам’ятник вагітній жінці. Жінки вірять: якщо покласти руку відунці на живіт – пологи будуть легкими. Пам’ятник поставили у 1985 році, він зображує літню жінку з великим черевом і пучком зілля у лівій руці. На її праву руку намотана змія, з якою жінка наче розмовляє.
Михайло Терлецький був єдиний українець, який мав власну аптеку у Львові. Завдяки саме Михайлові Терлецькому аптека “Під Чорним орлом” стала своєрідним культурним осередком для зустрічей і співпраці української еліти в умовах польської експансії.
М.Терлецький був меценатом, він робив чималі пожертви на громадські та наукові товариства. Безкоштовно відпускав ліки для хворих лічниці Андрея Шептицького. Під його керівництвом при аптеці існував Благодійний Фонд. М. Терлецький встановлював для земляків стипендії, на які вони навчалися у Львівському університеті. Щороку у нього працювали два-три студенти-фармацевти, яких він утримував. Активіст товариства “Просвіта”, “Рідної школи”, збирач надбань української культури, шанувальник мистецтва…
Маючи добрий естетичний смак, він зібрав чудову колекцію творів живопису і графіки українських митців 20-30-х років ХХ століття. Серед них роботи О. Новаківського, М. Мороза, М. Бойчука, Я. Музики, М. Осінчука, С. Гординського, малюнки Л. Перфецького. Михайло Терлецький мав одну з кращих у Львові збірку українських екслібрисів. Щосуботи в його домі сходилось товариство – літератори, науковці, митці були сталими гістьми, серед них багато відомих таких як Олександр Олесь, Іван Труш. Вони обмінювались своїми поглядами на політику, культуру, мистецтво, літературу, мову.
З вибухом Другої світової війни та приходом радянської армії в Михайла Терлецького відібрали половину будинку, змусили покинути свою аптеку та перейти на працю до іншої. Аптекар хотів емігрувати, як це зробили інші, але в останні хвилини не зміг залишити улюблений Львів.
Помер Михайло Терлецький в 1966 році та похований на Личаківському цвинтарі. був останнім власником аптеки.
Література
[1] Роздобудько Л. Аптека-музей та старовинні аптеки Львова.- Львів, 2011.