Село Підгірці лежить на краю плато Подільської височини. Звідси відкриваються чудові краєвиди Брідської низини, частини Малого Полісся. З боку рівнини пасмо має вигляд пагорба — його висота становить 403 м над рівнем моря. Очевидно, звідси і походить назва “Підгірці” — село під горою.
Перша писемна згадка про Підгірці датується 1431 р. Саме в цей рік відбулася знаменита оборона Олеського замку від наступу польської шляхти. В героїчній обороні Олеська взяли участь жителі навколишніх місцевостей, серед них був “Іван з Підгорець”, якого джерела ще називають Іваном Підгорецьким. Саме йому король Владислав, намагаючись утвердитись на щойно загарбаних землях, надає привілей на володіння селами Підгірці і Загірці у 1440 р.
У власності Підгорецьких село перебувало до 1613 р., коли у нащадків Івана Підгірці купує коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Згодом власниками села (та замку) стають родини Собеських, Жевуських, Сангушків, які викуповують підгорецький комплекс одні в одних.
Зараз Підгірці — центр сільської ради з населенням 1076 осіб. Село розташоване на трасі Золочів—Броди, на відстані 24 км від районного центру — Бродів.
Село Підгірці відоме давньоруським поселенням городищем Пліснесько, Підгорецьким замком, ансамблем Благовіщенського монастиря чину Святого Василія Великого та чудотворним образом Підгорецької Матері Божої.