Церква святого великомученика Георгія Побідоносця – церква у Львові. Єдиний у Львові приклад архітектури в неовізантійського (візантійсько-романському) стилі, характерному для Буковини.
З 1992 року це кафедральна церква Львівської єпархії Української православної церкви (оскільки інші храми перейшли до інших церковним організаціям). Адреса: вул. Короленка, 3.

Історія будівництва
Будівництво церкви Святого Георгія у Львові займалася Буковинська консисторія Румунської православної церкви, що відала в часи Австро- Угорської імперії справами всієї православної церкви в Галичині. У 1856 р. на вулиці Францисканський (тепер Короленка) нею було куплено значну земельну ділянку з двома будинками біля колишнього монастиря францисканців. У 1895 р. був затверджений проект будівництва православного храму і церковного будинку, виконаний архітектором Густавом Захсеном з Відня. Спеціальним розпорядженням австрійської влади було наказано перейменувати споруджуваний храм Святої Трійці в церкву Святого Георгія; це було зроблено з тим, щоб не нагадувати про часи, коли у Львові був православний храм Святої Трійці і щоб підкреслити низький статус православного храму в порівнянні з греко -католицьким собором святого Юра (Святого Георгія).
1 вересня 1897 був покладений наріжний камінь під храм і розпочато його будівництво. У цьому ж, 1897 році був організований будівельний комітет, до якого увійшли Михайло Грушевський, професор Львівського університету, відомий український історик, Осип Мончаловський, відомий галицько-російський журналіст. Будівництво від закладки фундаменту до його повного завершення вів архітектор Вінсент Равський. Освячення храму відбулося 14 жовтня 1901. Внутрішнє оздоблення церкви святого Георгія було виконано віденськими та місцевими львівськими майстрами. Кольорові вітражні вікна в металевій оправі для храму виготовила і встановила віденська фірма «Тіролер глясмалерай Анштальт». Ця ж фірма виконала мозаїчну вставку над головним входом. Чотириярусний іконостас встановили віденські майстри: столярну частину і різьблення іконостасу робив Карл Вормунд, всі ікони писав Фрідріх фон Шиллер. Ескізи поліхромії, як і всього художнього оформлення інтер’єру, виготовив віденський художник Карл Йобст, майстерним оформленням особисто керував автор будівельного проекту Густав Захс. Дзвони для храму відливала фірма Карла Швабе. Із семи дзвонів чотири мали напис румунською мовою, три – українською.
У храмі відбувалися богослужіння церковнослов’янською і румунською мовами, один із священиків був настоятелем храму і парафії, а інший – військовим священиком для православних солдатів львівського гарнізону. Храм постійно відвідували львівський російська консул з родиною і невелика кількість місцевих православних різних національностей. За прихожанами стежила австрійська поліція, оскільки влада проявляли занепокоєння з приводу поширення православ’я.
У 1902 р. в храмі встановлено дві пам’ятні таблиці , на чому наполягало церковне керівництво в Чернівцях. Перша – в пам’ять 50-річного ювілею сходження на трон австро-угорського імператора Франца-Йосифа – румунською, німецькою та російською мовами; друга – після освячення храму – румунською і російською. Обидві таблиці виготовив з мармуру львівський скульптор Людвіг Тировіч, що виготовив до цього кам’яний престол у храмі. Архітектура
Храм побудований в романо-візантійському стилі, має п’ять куполів. При будівництві використовувалась спеціального випалу червона цегла і тесаний білий камінь, привезений з Тернопільщини. Основу композиції храму становить грецький хрест. Центральний об’єм церкви увінчаний куполом візантійської форми. Головний фасад прикрашений вежами, які служать дзвіницями. За архітектурним рішенням церква святого Георгія нагадує семінарський храм в резиденції чернівецького митрополита. В аналогічній будівельній техніці побудований і примикає до храму церковний двоповерховий будинок. Церква святого Георгія Побідоносця і церковний будинок складають єдиний ансамбль і визнаються одним з кращих зразків стилю історизму в сакральній архітектурі України