Вперше питання щодо запуску у Львові кінного трамваю постало наприкінці 1860-х років. У 1878 р. міска рада оголосила конкурс на будівництво трамвайних шляхів. Контракт підписали з переможцем конкурсу – Трієстинським трамвайним товариством.
Пробна поїздка кінного трамваю відбулась у 1879 році від депо вулицею Городецько-Янівською до Митної площі та у зворотному напрямку. З цією метою з депо виїхало три вагони: один – літній відкритий, другий – з одним салоном, а третій – пасажирський, поділений на два класи. Випробування пройшли досить добре, але трохи запізнились через те, що робочі вчасно не закінчили очистку колії від льоду та снігу. у 1880 р. кінний трамвай відкрили офіційно. В літній період кожен вагон тягнула пара коней. З випаданням снігу кількість коней збільшували до чотирьох. Рейки в той час були зроблені з дерева, покриті бляхою. Трамваї були повністю заповнені. Більшість людей сідала з цікавості.
У 1893 р. львівський магістрат оголосив тендер на будівництво ліній електричного трамваю. Будівництво розпочалось цього ж року. 31 травня 1894 року у Львові було відкрито регулярний рух електричного трамваю. Одна лінія пролягала від залізничного вокзалу по сучасній вулиці Бандери через проспект Свободи до Стрийського парку, друга – з’єднувала центр міста з Личаківським кладовищем. Ця вузькоколійна лінія, довжиною 5,3 км., стала основною. Появу чудо-техніки сприйняли неоднозначно. Вагони закидали помідорами та тухлими яйцями. Розповідають, що за першим трамваєм ішли тисячі людей протягом всього маршруту. Навіть поліція не могла дати ради юдському натовпу.
Під час Другої світової війни у 1944 р. трамвайне господарство було дуже пошкоджене. Його відновлювали поступово: перший рейс стартував через рік. Усі маршрути відновили у 1949 р. Старі вагони модернізували у вагоноремонтних майстернях. Нові трамваї складали з двох зчеплених вагонів. Дерев’яні деталі замінили на металеві. Облаштували двері з пневматичним приводом. Відкриті майданчики закрили. Оновлення трамвайного парку розпочалось у 1950-х роках. Через тридцять років у місті відкрили завод з ремонту електротранспорту.
Згодом у Львові заговорили про швидкісний трамвай. У 1987 році спорудили першу наземну швидкісну ділянку від вул. Сахарова до вул. Наукової. Проте від цієї ідеї прийшлось відмовитись. У дворі палацу Потоцьких почали зводити вентиляційну шахту, що призвело до пошкодження навколишніх будинків. З появою у Львові тролейбусів почалось зменшення трамвайної мережі.
У Львові вигадано унікальну систему позначення трамвайних маршрутів – абревіатурою з двох букв. Перша – назва початкової станції, друга – кінцевої.
D – Dworzec glówny (головний вокзал);
G – Gabryelówka (Габріелівка, Гаврилівка);
H – Hetmańska (Гетьманські вали, Гетьманська)
J – ul. Janowska (вул. Янівська, Янівська рогатка);
K – park Kilińskiego (парк Кілінського, тепер Стрийський парк; цей індекс використовувався також для позначення кінцевої зупинки “Технічна школа”);
L – 29 Listopada (вул. 29 Листопада);
Ł – Łyczaków (Личаків);
P – Podzamcze (Підзамче);
R – Rzeźnia Nowa, Rogatka Źolkiewska (Нова Різня – Жовківська рогатка);
U – Unii Lubelskiej (Унії Люблінської, Високий замок);
W – Wystawowa (виставкова лінія у Стрийському парку);
Z – Zamarstynów (Замарстинів).
Наприклад позначення маршруту гетьманська – Янівська рогатка виглядало так: HJ, Личаків – головний вокзал – ŁD.
У 2000-х рокав розпочалась реконструкція колій з використанням безшумних технологій. Від початку запуску трамваю у Львові існували “зайці”. Поліції їх відловлювала і змушувала весь день відпрацьовувати на січкарні, заготовляти їжу для коней. Колись у вагонах стояли поштові скриньки (листи виймались і відправлялись до місця призначення). У 2013 році відблась презентаці низькопідлогового трамваю, який виготовив концерн “Електрон”.
За матеріалами газети “Високий замок” від 29 травня 2014 року.