Статус селища міського типу Гніздичів отримав 1957 року. Ще за радянських часів до селища була приєднана відпустова місцевість Кохавина, яку називали Галицьким люрдом.
Кохавина (або Кохавино) відома з 1646 р. — часу з’яви там Чудотворної ікони Матері Божої Кохавинської. Власниця містечка Руда Анна Воянковська проїжджала через гай, коли карета враз зупинилася. Виглянувши, вона побачила дивну картину — коні стояли на колінах перед іконою Богородиці, яка висіла на придорожньому дубі. У книгах Кохавинської парафії написано, що образ Матері Божої з Дитятком, мальований на дубовій дошці (83 на 56 см) з латинським написом “О Матір, обрана Богом, будь для нас прямою дорогою до Господа”, віддавна перебував у дуплі старого дуба на краю лісочка Кохавина, при дорозі із Жидачева до Руди. Жоден подорожній не оминав цього місця й тут молився. Спочатку хотіли перенести ікону до костелу в Руді, але вона у чудодійний спосіб поверталася знову до кохавинського дуба. Близько 1680 року на цьому місці було збудовано дерев’яну каплицю, до якої за розпорядженням Львівського римо-католицького архієпископа було перенесено Чудотворну ікону. 1748 року в Кохавині було збудовано костел, а Чудотворним образом почали опікуватися ченці-кармеліти. Було зафіксовано багато випадків зцілень перед іконою, а тому спеціальна комісія, що вивчала це явище, оголосила її Чудотворною. Сталося це 26 травня 1755 року.
1780 року монастир кармелітів у Кохавині було ліквідовано згідно з декретом цісаря Йосифа ІІ, а костел став парафіальним. Кохавина стала місцем прощ галицьких католиків. Протягом 1868-1894 року було збудовано новий костел. З благословення Папи Пія Х 15 серпня 1912 року відбулася коронація Чудотворної ікони, на яку зібралася велика кількість прочан не тільки з Галичини, але й інших країн Європи. З 1931 року монастирем володіли отці єзуїти. У 1939 р. Чудотворну ікону в костелі замінили копією, а сам образ ченці перевезли через радянсько-німецький кордон до Польщі. Врешті й копію було вивезено під час війни до Польщі. Після реставрації у Кракові образ було перевезено 1974 р. до міста Ґлівіце. У 1994 році у цьому місті було створено парафію Матері Божої Кохавинської, де тепер перебуває Чудотворна ікона.
З виходом УГКЦ з підпілля новими господарями Кохавинської Святині стали оо. Редемптористи , а церква отримала нове ім’я на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Монастир св. Ґерарда в Кохавино вже десять років має статус новіціятського дому, в якому, виховується підростаюче покоління молодих редемптористів-місіонерів. Храм, що був добудований протягом 1901-1902 років зберігся до наших днів, а на місці об’явлення образу стоїть капличка.