Підкамінь

Згідно писемних джерел, саме 1441 рік вважається першою згадкою про “місто під Каменем”. Біля селища знаходиться унікальна пам’ятка природи — скелястий велетень, розташований на високому узгір’ї на північно-східній околиці селища, прозваний в народі “Каменем”.
А навпроти Каменя височить Домініканський монастир (XV-XVIII ст.), який складається з Вознесенського костелу(1612-1695 рр), келій 17-18 ст, оборонних стін з воротами і баштами 18 ст. Тепер це Крестопроісхожденський монастир студійського уставу.
Історія монастиря сягає княжого періоду (ХІІ ст.). Будівництво обителі пов’язане з пам’яткою природи — Каменем — пісковим останцем висотою 17 м і шириною 8-10 м із прямовисними стінами. Результати археологічно-архітектурних досліджень засвідчують існування на Камені в часах Галицько-Волинського князівства (ХІІІ ст.) храму, який мав оборонний характер. Це була двоярусна споруда: перший поверх — келії, другий — церква. До цього часу належать дві печери, розміщені у глибині гори під теперішнім монастирем. Одна з них, з більшим входом, служила підземним храмом, інша, менша за розмірами, була келією. До наших днів збереглися лише пізніші поховання ХVІІ ст., які оточують Камінь.
На стінах монастиря та церкви збереглися пам’ятні плити фундаторів. Серед них були магнатські роди Вишневецьких, Чарторийських, Любомирських, Собеських, Потоцьких, Калиновських.
Під час Світових воєн монастир зазнав значних втрат і на початку 1940-х років закрився. У 1946 р. радянська влада організувала тут тюрму. Щоб зігрітися, в’язні спалили всі дерев’яні речі, крім Чудотворного Розп’яття ХVІІ ст. У 50-х рр. тут засновано психо¬неврологічний інтернат, храм перетворено в конюшню, а потім — у гараж.
У 1997 р. сакральні споруди та частину келій передано монахам Студійського Уставу Української греко-католицької церкви. Почалась робота з відновлення обителі.
У селі знаходиться ще одна цікава памятка сакрального характеру – каплиця Св. Параскеви Пятниці, збудована у 1739-1741 рр італійським архітектором Андре Кастеллі та Федеріко Каппоні.

Література
[1]. Палков Т. Мандрівки Львівщиною на вихідні. Частина І. Північ. Путівник. – Львів: Ладекс, 2009