Площа Старий Ринок отримала цю назву з 1871 року. Попередні назви – Рибна, Нової Божниці. Район площі був заселений ще в 11 ст.
Історики кажуть, що саме на основі цього поселення (біля підніжжя Замкової гори) Данило Галицький Романович в середині 13 ст. заснував місто Львів. На місці сучасної площі був центр міського життя – ринковий майдан.
До весілля у 1247 році сина Данила – князя Лева, для його дружини-католички, угорської принцеси Констанції, було збудовано католицький костел Івана Хрестителя. Церква має ім’я Івана Предтечі тому, що церковне ім’я князя Лева було Іван.
Після остаточного завоювання Львова Князівством Польським у 1349 році король Казимир Великий поруч із давньоруською осадою заклав нові міські квартали. Вони стали початком сучасного Львова. Так район площі Старий Ринок опинився за міськими мурами, увійшовши згодом до Жовківського передмістя. Район був заселений переважно українцями, тільки невеликій частині яких було дозволено жити в межах міських мурів.
Згодом площа стала західною околицею місця компактного проживання однієї з двох єврейських громад Львова – заміської. У 1846 році на площі була зведена реформістська синагога Темпль. У 1942 році її зруйнували нацисти.
У 1950-х роках на площі була міська автобусна станція приміського сполучення. Планування району площі збереглося ще з середньовічних часів. Забудова площі виконана в стилях класицизму та сецесії. Сучасні будівлі на площі Старий Ринок збудовано на початку ХХ ст.
Костьол Св. Івана Хрестителя