У Львові на початку XVII ст. зійшла зірка родини Кампіанів. Доктор медицини, лихвар, купець Павло Кампіан отримав міське громадянство 1560 р. і став членом магістрату 1584 р. Він покрив міські борги, за що отримав в заставу міські млини. Його син Павло навчався в університетах Кракова та Італії, був доктором медицини, купцем, лихварем, який покрив борг міста перед єзуїтами, модернізував фортифікації, перебудував ратушу і єдиний серед патриціїв залишився у Львові на час епідемії 1623 р. Тоді він врятував місто, управляючи ним як бургомістр, і міщан, наймаючись хворими як лікар. Мартин Кампіан став чи не найвідомішим бургомістром в історії міста, до якого одночасно перейшла під заставу частина майна Львова, зокрема підміські селища. Під кінець його правління 1624 р. розпочалась суперечка з архієпископом за міські межі, право опіки над шпиталями, яка завершилась прокляттям членів магістрату та накладенням інтердикту на місто, замкнення костелів, то тривало два тижні. Примирення обох сторін пройшло за участю руського воєводи, львівського старости. Через три роки партія Еразма Сикста остаточно перемогла партію Кампіана, котрого позбавили місця в магістраті, львівського громадянства Мартин Кампіан помер 1629 р. з жалю до явно несправедливих рішень. Незабаром після його смерті надійшов королівський реабілітаційний акт. що повертав Мартину Кампіану усі звання, посади.
До львівських патриціїв належала сім’я Марка Острогорського, чия донька Сюзанна стала дружиною Павла Кампіана. На початку XVII ст. заможні міщани ще були в стані зводити підміські костели, прикостельні каплиці. Якщо Павло Кампіан почав зводити родинну каплицю, змагаючись з родиною патриціїв Боїм (Мартин Кампіан продовжив роботи біля 1620 р.), то невідомо, що спонукало Сюзанну Острогорську фундувати 1619 р. костел св. Марка. Можливо, до цього спричинитись закладення Софією Ганель костелу посвяченого її небесній покровительці св. Софії чи фундація на вершині Калічої гори шпиталю св. Лазаря 1616 р. Марком Острогорським. Можливо, костел вона звела на честь свого батька Марка Острогорського. Костел Св. Марка збудували до 1626 р. в малозаселеній околиці Львова на протилежному до костелу св. Лазаря південному схилі Калічої гори понад долиною Полтви Через гору біля костелу йшла дорога, яка поєднувала Сокільницьку дорогу з другорядною Стрийською, що пролягата під костелом. На жаль, не збереглось жодних описів оздоблення костелу св. Марка. Його внутрішній устрій швидше за все нагадував досить строгі форми невеликих львівських костелів, зведених того часу Для Марка Острогорського, Павла і Мартина Кампіанів місцем останнього спочинку стала родинна каплиця біти латинського собору. При храмі св. Марка за згодою архієпископа заклали пребенду при капітулі катедри. Там діяло братство ружания (Вервичок). Про життя святині нічого не відомо до 1763 р., коли в ході поділу кафедральної парафії на 6 нових костел став парафіяльним.
1784 р. в ході церковної реформи в Австрійській імперії парафію перенесли до костелу св. Миколая зачиненого монастиря тринітаріїв, а костел св. Марка розібрали. На звільненій ділянці лише наприкінці XIX ст. збудували Лісову школу