Міхал Міхальський (1846-1907 рр.) походив з родини львівських ремісників, з малих років вчився та засвоював нелегкий фах коваля. У віці 17 років брав активну участь у патріотичному Січневому повстанні 1863-1864 років проти Російської імперії, що в ті часи зберігала владу над значною частиною польських земель.
У 1871 року майбутній президент засновує майстерню по виготовленню та ремонту возів та екіпажів, діяла вона за адресою Святого Міхала, 6 – нині це вуличка Юрія Дрогобича, практично у центрі міста.
Як ветеран Січневого повстання Міхальський брав активну участь у громадському житті Львова. У віці 34 років – 1880 року, він вперше був обраний до міської ради. В ті часи потрапити до міського магістрату в такому віці було справжнім визнанням заслуг та хисту молодого, перспективного політика.
Згодом Міхальський був обраний депутатом Галицького крайового сейму, активно включився у політичне життя міста та краю… Вже 1896 року львівський коваль обраний ІІ-м віце-президентом Львова, 1899 року — І-м віце-президентом. Саме цього періоду стосується відома міська легенда – під час урочистого відкриття пам’ятника королю Яну III Собєському (монумент нині у польському Гданську, стояв на нин. пр-ті Свободи), де був присутній весь львівський бомонд, Міхальський зауважив, що королівський кінь зле підкований…
Президентом Львова Міхал Міхальський був обраний 1905 року. На початку XX сторіччя це була одна з найблискучіших кар’єр, проте, нажаль, дуже коротких… 1907 року президент-коваль раптово та передчасно помер. На похорон президента зібрався увесь Львів, що красномовно свідчить про справжню популярність…В часи президенства Міхальського, у 1906 році у Львові були вперше введені правила дорожнього руху, з’явилися перші таксі, а автомобілі отримали державні номери.