Близько 20 години 31 жовтня 1918 року 35 старшин Українського військового комітету на чолі з Дмитром Вітовським почали велику нараду в Народному домі. Обговорювали стратегічні плани нападу української армії. А вже від 3-ї до 5-ї ранку у Львові захопили всі головні об’єкти.
Чотири українські партії, напередодні повстання, заради незалежної держави, припинили одвічну ворожнечу, консолідувалися, скерували рівну кількість представників до новостворених органів влади, незалежно від того, яку вагу мала та чи інша партія у суспільстві.
Через лінію фронту пересилалися листи, часто, на прохання преси, українці і поляки ставали до спільної знимки, діяв Червоний хрест, українці відвідували польські табори, а поляки – українські …
Деякі поляки відмовлялися працювати під керівництвом української влади і не отримували зарплати. Відомий науковець Кирило Студинський ініціював надходження коштів для них із Кракова, щоб поляки мали хоча б мінімальні гроші на прожиття.
У той неспокійний час не було випадків пограбування банків. Австро-Угорський банк захопили українці, але його не грабували. Українська Національна Рада оформила тут кредит на свої потреби …
У Львові діяв так званий Харчовий уряд. Жінки-українки готували для свох вояків гарячі страви. Містом їздили 20 возів, які розвозили харчі прямо на бойові позиції. Селяни безоплатно привозили у Львів городину, м’ясо… Військова влада, як правило, платила селянам або видавала квитанції…
У час бойових дій у місті працювали ресторани, кав’ярні, власниками яких були переважно поляки і євреї. Керівники ЗУНР були надзвичайно толерантними до потреб національних меншин, зокрема у шкільництві …
Політична ситуація у жовтні 1918 року була напруженою. Австро-угорська монархія розпадалась. Польська влада мала намір знову захопити Галичину. Тому українці вирішили пришвидшити наступ. Терміново створили військовий комітет. Штабом української армії став Народний дім. Загалом назбиралось приблизно 1400 вояків. Сюди входили ті, хто служив в австрійській армії та частина січових стрільців. зі зброї у них були рушниці, гвинтівки, російські гармати, кулемети, міномети.
У ніч з 31 жовтня на 1 листопада старшини розподілили вояків по загонах по 10-20 осіб. Спершу захопили головну пошту, потім палац намісника. О 5-й ранку вояки від’єднали міський телефон і міжнародну телеграфну лінію, захопили радіо. До світанку січові стрільці захопили всі вокзали. Зранку в місті з’явились українські патрулі із синьо-жовтими стрічками, а на львівській ратуші підняли державний прапор. Всюди були розклеєні листівки, у яких повідомлялось, що на Галичині буде створено Українську республіку. Також у місті було введено комендантську годину з 21.00. Всі заклади було захоплено без жертв, бої розпочались з 3 листопада.
За матеріалами газети “Експрес” від 30 жовтня – 6 листопада 2014 року.
