На початку XVII ст., поблизу села Тучне, пастухам з′явилася на пні ікона Пресвятої Богородиці. Селяни намагалися перенести її до церкви, однак ікона дивом поверталася на попереднє місце. Після молитви та постанови звести на цьому місці храм, її повернення припинилося.
У 1690 році тут було збудовано дерев′яну церкву, а в 1900 році на її місці постав мурований храм, де чудотворна ікона зберігається досі. В 1902 році папа Лев XIII надав іконі повний відпуст у дні Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та Переставлення св. ап. і єв. Івана Богослова (9 жовтня) і «по празденствах».
Збереглися документальні записи, що у 1690, 1711 та в 1712 роках ікона плакала. В них також зазначено, що ікона вже була у цей час коронована.
18 квітня 2008 року владика Юліян Ґбур, єпарх Стрийський, вніс Тучнянську ікону до реєстру чудотворних ікон УГКЦ. 24 жовтня 2010 року відбулося відновлення її коронації, яке здійснив владика Тарас Сеньків, апостольський адміністратор Стрийської єпархії УГКЦ.