Площа Святого Юра – площа у Галицькому районі міста Львова, частково розташована на Святоюрській горі. Від площі розходяться вулиці: Листопадового чину, Устияновича, Карпінського, Шептицьких, Митрополита Шептицького та Озаркевича, яка з’єднується з Городоцькою.
Історія
У 1655 році тут знаходився табір військ Богдана Хмельницького, який спільно з російським військом оточив Львів . На честь цієї події встановлено меморіальну дошку на будинку № 6 (художник Дмитро Крвавич, 1979).
З 1679 року на площі проводилися щорічні ярмарки. Поступово вони придбали широку популярність і, починаючи з 1780 -х років, майже до кінця наступного століття відбувалися вже двічі на рік – на свято Святого Юрія і на Покров, і тривали декілька тижнів. Найбільшого підйому Святоюрські ярмарки досягли в першій половині XIX століття. Велика частина колишньої ярмаркової території зараз зайнята більш пізніми спорудами різного призначення.
У 1897 році міський садівник А. Рерінг заклав посеред площі сквер.
Собор Святого Юра – це головна Святиня Української Греко-Католицької Церкви. У липні 1700 р. тут було проголошено акт з’єднання Львівської архидієцезії з Римом. Найцінніша реліквія храму — Чудотворна Ікона Пречистої Діви Марії XVII ст.). У 1674 p. привезена до Львова з Теребовлі єпископом Йосифом (Шумлянським).
Будинки на площі
• № 1 / 2 . Навчальний корпус Національного університету «Львівська політехніка», розташований у колишньому жіночому монастирі Святого Серця (Sacre Couer), що існував тут у 1844-1944 роках. Зберігся фасад 1885 (архітектор Іван Левинський).
• № 3 . Студентська бібліотека національного університету «Львівська політехніка» зі складним фасадом. Побудована в 1970 році. Архітектор – П. Марьев.
• № 4 . Будівля хімічного факультету Національного університету «Львівська політехніка» (архітектори М. Микула , В. Сагайдаковський , 1962).
• № 5 Комплекс собору Святого Юра.
• № 9 Навчальний корпус національного університету «Львівська політехніка» – колишня хімічна Лабараторія Політехніки (архітектор Юліан Захаревич, 1876). Фасад і інтер’єр прикрашені неоренесансний рельєфами Леонарда Марконі.