Sacre Coeur. Монасти́р Свято́го Се́рця

Монастир Святого Серця (повна назва: Монастир Згромадження Сестер Найсвятішого Серця Ісусового; лат. Sacre Coeur) — римо-католицький жіночий монастир, що проіснував століття у Львові (з 1844 по 1944). Від комплексу монастиря зберігся один корпус, пам’ятник архітектури історизму (неоренесансу). Адреса: площа Святого Юра, 2.
Монастир Святого Серця був заснований 1844, закритий у 1944 році. У вересні 1946 року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в приміщеннях колишнього монастиря був створений сільськогосподарський інститут. У 1960 -х аграрний інститут перевели в Дубляни, а приміщення передали Львівській політехніці. Велика частина будівель була знесена, в 1970 -х на їх місці був побудований новий комплекс будівель політехнічного інституту. Збереглася лише будівля виховного закладу при монастирі.

До будівлі монастирського виховного корпусу прилягав костел Святого Серця Ісусового. Костел побудували в 1844-1855 роках на кошти ерцгерцога Фердинанда д’Есте (ім’я якого свого часу носила площа Міцкевича ) та архієпископа Пістека з мотивами готичного та романського стилів за проектом Вінцента Равського. Костел був також знесений у 1970 -х роках, на його місці з’явилася будівля харчового блоку політехнічного інституту (корпус № 26).

Архітектура
Будівля була побудована в середині XIX століття, в 1885 проводилася реконструкція та добудова, виконана архітектурним бюро українського архітектора І. Левинського. Будівля цегляна, триповерхова з високим цоколем, поштукатурена, партер прикрашений рустом. Будинок розташований на розі кварталу, головним фасадом звернений до площі Святого Юра, боковим – до вулиці Карпінського, композиція фасадів кулісна, вони розчленовані на горизонтальні яруси смугами карнизів. Фасади фланковані виступами, на які компонуються пілястри з капітелями композитного ордеру. Вікна в строгих обрамленнях, на першому поверсі – арочні форми, на інших ярусах – прямокутні. З боку площі Святого Юра ризаліти увінчані високими двоярусними фронтонами, між ними по центру встановлено ще один фронтон, меншого розміру. Вхідний портал, прикрашений дорическими півколонами, розташований у лівому крилі. План внутрішніх приміщень заснований на коридорній системі .
До монастирського комплексу також входив рекреаційний парк — нині сквер на площі Св. Юра. Парк спроектував і збудував у 1897 році будівничий Стрийського парка Арнольд Рьорінґ.
Парк спроектував і збудував у 1897 році будівничий Стрийського парка Арнольд Рьорінґ (Röhring). В 1940-41 рр. тут було розташовано школу, під час німецької окупації в приміщеннях розташували військовий шпиталь. 1946 р. серцанки виїхали до Польщі. Сакр-Кер став власністю Львівської політехніки. Близько 1972 р. каплицю, сиротинець, сад було знесено та забудовано новими корпусами. Від комплексу монастиря залишився один корпус на пл.Святого Юра, 1/2, пам’ятка архітектури історизму (неоренесансу).