Мостиська це один з найбільш західних райцентрів Львівщини, ще трохи – і почнеться Польща, до складу якої Мостиськи входили багато століть. Назва міста походить від множини кількох мостів, які разом творять те, що в ХІІ cтолітті згадувалося як укріплене поселення на березі річки Січної.
Назви в міста були різні – Мосциска, Мостища, Мосчиська – але всі пов’язувалися з мостами на Січній. Міст – невід’ємна частина Мостисьок, він навіть на гербі міста присутній. Виникнувши на давньому важливому шляху із Західної Європи на Русь, у середні віки місто було значним торговим і ремісничим центром на західноукраїнських землях.
Назва походить від слова “мости”, які досі є з усіх чотирьох сторін міста. Визначення першої письмової згадки про Мостиська можливе за умови наявності писемних джерел, які б не викликали сумніву. Як виявилось недавно — підтвердний документ про надання місту Магдебурзького права 1404 року виявився не найстаршим з документів, який згадує про Мостиська. Перша письмова згадка про Мостиська відноситься до 1392 р. Про це виразно вказується у вступі до фонду № 35 (Мостиська книга), який знаходиться у Центральному Державному Історичному Архіві України у м. Львові.
У деяких місцевих виданнях, протягом попередніх років нав’язувалось твердження про те, що перша письмова згадка про Мостиська датується 1244 роком. В Галицько-Волинському літописі говориться, що на річці Січниці (давня назва Січної) поблизу Мостищ (тодішня назва Мостиськ) відбувся бій між військами князів Данила Галицького і Ростислава Михайловича.
Виникнувши на давньому важливому шляху із Західної Європи на Русь, у середні віки місто було значним торговельним і ремісничим центром на західноукраїнських землях.
1404 року Мостиськам було надано магдебурзьке право. Як кожне місто, що користувалося магдебурзьким правом, Мостиська мали ратушу, ринок, оборонні мури і вали, сліди яких є ще нині у північно-східній частині.
1387 року галицькі землі були захоплені польськими магнатами. Мостиська належали тоді до Перемишльської землі. Воєвода Петро, який походив з Мостиськ, 1392 року зібрав військовий загін і відвоював на деякий час від наїзників Перемишль, Ярослав, Львів і Галич.
Упродовж ХУ-ХУІІ ст. місто не раз руйнували турки, татари, волохи, шведи. Жителі міста зазнавали соціального і національного гніту. Їхнє становище погіршували стихійні лиха — повені, посухи, епідемії, а також голод.
Міська біднота не мирилася зі своїм тяжким становищем: саме вона восени 1648 року допомогла військам Богдана Хмельницького зруйнувати міські укріплення, розгромити шляхетні двори.
У ХVІІ ст. в місті було 16 цехів, у тому числі кравецький, ткацький, бляхарський, шевський, столярський, різницький, ковальський, кушнірський, пекарський та інші. Кожен цех торгував своїм товаром у будках. Предметом торгівлі були також велика рогата худоба, коні, свині, полотна, сіль, фрукти, овочі та збіжжя. Торгівля велася на ринковій площі.
1772 року під час першого поділу Речі Посполитої Галичину захопила Австрія. Колоніальний гніт Габсбурзької імперії негативно вплинув на економічний і культурний розвиток міста. Цісарський уряд не давав належної уваги розвитку освіти, культури, проводив онімечування місцевого населення. Переслідувалися українська мова і православна віра.
Навіть після політичних реформ австрійського уряду 70-80 років міщани були позбавлені політичних прав. У кінці ХІХ ст. на початку ХХ ст. шириться діяльність радикальної партії. Тут відбуваються віча, страйки, виступи селян приміських сіл.
Восени 1994 року у місті відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченку, а також пам’ятник полеглим борцям за волю України. А пам’ятник Богдану Хмельницькому встановлено ще в 50-х роках. Восени 1999 року жителі району урочисто відзначили 755-річчя Мостиськ.
Архітектурні пам’ятки Костел Домініканів (редемптористів), 1598р., м. Мостиська Костел Різдва Івана Хрестителя, 1604 р. (1550р.), м. Мостиська Філіальна каплиця Відвідання Єлизавети Пресвятою Марією (тепер греко-католицька церква) 1636 р. Церква св. Покрови, 1636р., м. Мостиська Церква Вознесіння, 1720р., м. Мостиська
День міста – у першу неділю червня