Природничий музей, відкритий для загального користування львів’ян у 1880 р., створено графом Володимиром Дзедушицьким на основі його колекції, початки якої сягають 1845 р.
Після перевезення збірки з родинної Потуриці, гр. Дзедушицький розташував її у кам’яниці на розі вулиць Фредра та Баторія (тепер вул. Фредра та Князя Романа), згодом – у палаці на вул. Курковій, 15 (тепер це вул. Лисенка). У 1868 р. для розміщення музею було куплено будинок № 18 на вул. Театральній (за Володимиром Вуйциком, збудований 1797 р. архітектором Пьєром Дені Гібо та перебудований архітектором Вінцентом Равським-старшим). Музейна збірка складалася з природничого, етнографічного, археологічного відділів та Потурицької бібліотеки з відділом природничих наук у 4622 томи.
Тут знаходиться один із найдавніших у Європі механічних ліфтів. У похилому віці граф Дідушицький мав паралізовані ноги і музеєм пересувався за допомогою інвалідного візка. На першому поверсі у графа був особистий кабінет, де він навіть міг заночувати на гуцульському бамбетлі. Та оскільки основні колекції, з якими працював Дідушицький, були на другому і третьому поверхах, спеціально для нього спорудили дерев’яний механічний ліфт. Противага, за допомогою якої кабіна підіймалася, була збалансована з вагою графа і його візка. Тому заїжджаючи у ліфт, Дідушицький міг легко підняти сам себе за допомогою шнурів на потрібний поверх.