За твердженням відомого німецького мандрівника 16 ст. Груневега, на Ринку були найширші у всій Європі тротуари — ними могли йти назустріч одна одній дві пари.
Сама площа Ринок не мала бруківки. Коли австрійський імператор Йосиф ІІ приїхав до Львова, то його карета, запряжена шесіркою коней, на Ринку загрузла в багні. Імператора винесли на руках, а карету витягали волами.
Упорядковувати площу почали наприкінці 18 ст. — замостили, поставили фонтани. Ринок, як і все середмістя, дуже слабо освітлювався вночі. У 18 ст. з’явилися перші ліхтарі, і люди, які їх обслуговували — ліхтарники. Ліхтарі мали тригранну форму і прикріплювались до стін будинків. Горіла в них олія. Стояти під таким ліхтарем було небезпечно, бо краплі гарячої олії могли обпекти, пошкодити одяг.
У 1858 р. у Львові запрацював газовий завод. Його продукція використовувалась для освітлення вулиць. Найперше газове освітлення було запроваджене на Ринку. Газове освітлення замінили електричним у 1952 р. В 1976 р. під час реконструкції Ринку газові ліхтарі переробили на електричні.
У 1894 р. через Ринок пройшла колія електриччного трамваю

Опалення у давньому Львові
300-400 років тому в підвалах давніх львівських кам’яниць були спеціальні пічки, у яких нагрівали каміння (гальку). Називався такий пристрій гіпокауст. У ньому розпікали каміння, тепло від якого йшло через систему каналів і труб під підлогу і в стіни будівлі. Палили в такій печі цілодобово. Щоб у кімнатах було ще тепліше, в них розвішували килими-гобелени на відстані 10-15 см від стіни. Коли тепле повітря надходило знизу в кімнату, воно затримувалось між стінами та гобеленами. Проте згодом систему опалення Львовом було удосконалено. Вже сто років тому в місті стало популярним вугілля. У тарій частині Львова дотепер збереглися внутрішні балкони, на яких можна побачити залишки спеціальних ліфтів для подавання вугілля на верхні поверхи будинку. Вгорі було спеціальне коліщатко, за допомогою якого піднімався ліфт. Його залишки можна ще побачити на вулиці Ів. Франка, 78, Куліша, 47. Вугіллям опалювали будівлі у місті до початку 20 ст., а потім у Львові поступово стали використовувати природний газ. Перше центральне опалення з’явилось у будинках на вулиці Стрийській, недалеко від парку. Проте найпопулярнішим паливом були дрова. Їх закладали у спеціальні пєци, які обігрівали весь будинок. Колись територія біля лялькового театру була торговою площею. Саме там продавали дерево для опалення. У будинках на початку вл. Лисена, за 400 метрів від площі Ринок, палили дровами до 1957 року, хоч в інших частинах міста вже давно був газ.

Література: Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. 2006 р.