Піротехнічні шоу для Львова були невід’ємною частиною святкувань.

Як згадував польський дослідник Францішек Яворський, штучні різнокольорові вогні можна було побачити в місті ще з 18 ст. У Львівській єзуїтській академії навіть був спеціальний курс – “святкова піротехніка”, на якому професор математики Фаустин Гроздіцький читав лекції. А в 1747 році видали наукову працю з цього предмета, з докладними розрахунками та формулами. Ще тоді професор запевняв, що слід використовувати різні види вогню, аби не втомлювати око глядача.

В тамті часи запускали вогняні “ракети” – це була суміш селітри, сірки, вугілля, дрібної металевої стружки і незначної кількості пороху. Коли це все вистрілювало, стояв сильний гуркіт. Були також зірочки, млинки, гармати, фонтани, світлові кулі. Все це за певним порядком злітало у небо, виходили різні картинки зі світла – тріумфальні арки, склепіння, фонтани. Найграндіозніший феєрверк у Львові запустили 1750 року з нагоди коронації Матері Божої у Домініканському соборі. На конструкції висотою 15 метрів палали роки коронації та сяяли герби, ордени знаті – усі різними вогнями! Палали шість пірамід, у небо летіли шість вогняних фонтанів, дванадцять гармат із зірочками.

А на річницю коронації залучили ще й коронну артилерію з гарматами. Під Високим замком збудували величезну конструкцію у формі тріумфальної арки, в якій світилось імя Марія. Півтори години тривало піротехнічне шоу, а кольорове світло було видно навіть у передмісті.

Оплачував таке дійство великий прихильник піротехніки граф Францішек Потоцький. Видаючи свою доньку заміж, він навіть запросив найвидатнішого тогочасного режисера вогняних дійств із Варшави. Проте, в кінці ХІХ ст. піротехнічні шоу починають втрачати популярність. Основною причиною цього стала висока вартість таких забав.

За матеріалами газети “Експрес” від 27.12.2018 – 3.01.2019 р.