Палац греко-католицьких архієпископів – будівля середини XVIII століття, споруджена у стилі рококо з елементами класицизму. Апартаменти палацу зведено за проектом архітектора Клементія Ксаверія Фесінгера у 1762 році.
Палати греко-католицьких митрополитів були побудовані в 1761-1762 роках за проектом архітектора К. Фессінгера на місці дерев’яного палацу другої половини XVI століття. На початку XIX століття митрополичі палати реставрувалися . Перед їхнім західним фасадом був закладений митрополичий сад і квітник, оточені стіною. Будівля палацу замикає зі сходу парадний двір.
Будівля стоїть окремо, вона цегляна, двоповерхова, прямокутна в плані, витягнута з півночі на південь. Дах чотирьохскатний. Фасади акцентовані ризалітами: центральний ризаліт оформлений портиком і завершений фронтоном з гербом в бубні, бічні ризаліти декоровані пілястрами. Плоскі пілястри, завершені ліпними гірляндами, а також використані вази, що вінчають кути фронтону і люкарн, характерні для архітектора К.Фессінгера.
Внутрішнє планування будівлі – анфіладне. В інтер’єрі збереглися фрагменти настінного живопису XVIII століття, виконані художниками С. Градолевскім і С.Угніцкім.
З відновленням діяльності уніатської церкви в 1991 році палац знову став резиденцією митрополита – кардинала Мирослава Любачівського . Біля входу встановлено меморіальну плиту митрополиту Андрею Шептицького ( скульптор Ярослав Мотика , 1991). Палац був резиденцією римського папи Івана – Павла ІІ під час його візиту до Львова у 2001 році.
Гостями митрополичих палат у різні часи були австрійський цісар Йосиф II, Папа Іван Павло ІІ, провідник польського визвольного руху Тадеуш Костюшко, знаменитий авантюрист Джакомо Казанова, відомий науковець і краєзнавець Тадеуш Чацький. Особливої слави центру львівського світського життя митрополичі палати набули у 80-х роках XVIII століття, коли в них оселилася Катажина Косаковська з Потоцьких.
Біля входу на стіні палацу – встановлена 1991 року меморіальна дошка на честь перебування тут митрополита Андрея Шептицького.