LVIV ECO FORUM 2019 – «нормативні показники повинні бути не лише на папері, а й дотриманими на практиці», підкреслив Міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель

На два дні Львів перетворився на екологічну столицю України і став майданчиком для обговорення найактуальніших та найгостріших екологічних питань.

12 та 13 вересня Арену Львів відвідало понад 1000 гостей форуму: представники державних органів влади, муніципалітетів, банків, бізнесу, підприємств водного сектору, громадського середовища. Понад 70 спікерів з 10 країн світу представили своє бачення на шляху до сталого розвитку, досвід збереження водних ресурсів, поводження з відходами й перетворення їх на енергію, а також адаптації міст до змін клімату.

Як наголосив Міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель, який привітав учасників #LEF2019, один із пріоритетів LVIV ECO FORUM 2019 — це повне перезавантаження роботи екологічної інспекції, налагодження ефективного моніторингу за викидами та стоками. Нормативні показники повинні бути не лише на папері, а й дотриманими на практиці.

Віце-президентка Асоціації «Укрводоканалекологія» і модератора дискусії Ольга Бабій додала, що всі напрацювання і резолюції #LEF2019 будуть передані в Міністерство енергетики та захисту довкілля, задля того, щоб вийти з ними на законодавчий рівень.

 

В рамках дискусії «Стратегія водної політики України-2019» Дмитро Новицький, президент Асоціації «Укрводоканалекологія», наголосив, що «держава має створити механізми залучення фінансів з-за кордону та активізувати внутрішні інвестиції. Українські підприємці мають бути зацікавлені у розвитку водопровідної галузі».

У рамках #LEF2019 країни Європейського союзу поділилися своїм досвідом у сфері водної політики. Зокрема, своїми ризиками і напрацюваннями в їхньому вирішення поділилися представники Угорщини, Польщі, Німеччини та Франції. Прикладом для України є польська модель поводження з водними ресурсами. На сьогодні ЛМКП «Львівводоканал» тісно співпрацює з Національним фондом охорони довкілля Польщі щодо реконструкції очисних споруд.

Представниця Національного фонду охорони довкілля (Польща) Анна Чижевська розповіла: «Зі Львовом співпрацюємо щодо фінансування модернізації очисних споруд. Ми фінансували також реконструкцію очисних споруд у Бресті. Зараз долучаємося до підготовки енергоаудиторів в Україні”.

«Україна, мабуть, відстала від Європи у питаннях водопостачанні та водовідведенні на 25 років, але це можна надолужити. Для цього потрібна і стратегія і фінансування»,- констатував Маркус Райхель із компанії Дреберіс (Німеччина).

Однак компанія Дреберіс працює в Україні вже 15 років, надолужуючи цю прогалину. «Зараз, зокрема ми працюємо над проектом  розробки програми корпоративного розвитку для «Львівводоканалу»: реструктуризації підприємства, його розвитку, стратегії та мастер-плану по підвищенню кваліфікації персоналу»,- зазначив Маркус Райхель.

 

Маттіас Ворст, представник Міністерства охорони навколишнього середовища та прав споживачів Баварії, розповів про те, як у Німеччині відбувається очищення питної і стічної води, від різних видів забруднень, та про загальний стан водних об’єктів:

«У Німеччині 43% води у поверхневих та підземних джерелах питного водопостачання підпадають під класифікацію дуже добра і добра, 34 % задовільної якості та та 23% поганої якості. Найгірший вплив на якість води чинить сільське господарство – нітрати і пестициди, які використовуються як добрива. Однак останнім часом до типових забруднень додалися нові виклики – це забруднення води хімічними, фармацевтичними препаратами, гормональними продуктами та мікропластиком. Перелічені забруднення дуже складно вилучити зі стічної води на традиційних очисних спорудах водоканалів, відтак вони потрапляють у водні об’єкти. Для того щоб цьому перешкодити працюють наукові інститути над впровадженням новітніх технологій очищення промислового забруднення. Це дуже великі інвестиції. Вартість води у Баварії в середньому складає 3,33 євро за 1000 літрів, і ми постійно інвестуємо у розвиток водного господарства.

Водночас у Німеччині діють жорсткі вимоги щодо поводження з осадом стічних вод. Увесь осад повинен бути утилізований, ми не маємо права його захоронювати. Відтак 65% осаду проходить термічну обробку (спалюється), 24 % йде на потреби сільського господарства, 10% на рекультивацію полігонів та ландшафтний дизайн. Також у Баварії упродовж  20 років відбулася енергетична революція, і тепер ми маємо 54% енергії з відновних джерел: гідроенергетика 17%, біоенергетика 10%, сонячні панелі 16%, вітроенергетика 10% та геотермальна енергія 1 %».

На LVIV ECO FORUM 2019 фахівці одноголосно прийшли до того, що в Україні потрібне прогресивне і жорстке законодавство щодо якості питної води, її переробки і повторного використання. Паралельно на 4 поверсі «Арени Львів» відбувалась сесія «Управління твердими побутовими відходами» щодо ключових векторів формування національної стратегії поводження з відходами в Україні

«Ми маємо скоротити обсяг захоронення твердих побутових відходів на сучасних полігонах. Старі полігони мають закриватися, – зауважив Вадим Ноздря, директор ЛКП “Зелене місто”.– Основне не тільки розробити план, а ще й забезпечити всі наші плани фінансово. В Європі понад 500 сміттєпереробних заводів функціонує, а ми вперше будуємо такий завод. Ми забезпечили цей проект фінансово. На полігоні ТПВ у с. Великі Грибовичі ми приступили до робіт. Головне – ми маємо сформувати технічний фільтр, щоб накрити тіло полігону. Основне досягнення – озеро фільтратів ви вже більше не побачите. Як наслідок зникне полігон у Великих Грибовичах під Львовом з карти взагалі».

Ольга Гойтовська, заступниця директора відділу комунального господарства Гданської міськради, поділилася досвідом Гданська, який зробив своєрідну сміттєву революцію у 2016 році, почавши розділяти мокрі відходи від сухих. Таким чином, у 2018 році місто захоронювало не більше 40% відходів. Також вона розповіла про майбутній завод, який за три роки має почати перетворювати певні відходи в енергію, та про станцію компостування, яка функціонує зараз.

Щоб мати менше негативного впливу на зміну клімату та забруднення довкілля активно працює компанія Zero Waste Europe, яка була також одним із активних учасників #LEF2019. Один зі шляхів, як Zero Waste Europe активно впроваджує в життя громад – це початок роздільного збору відходів. Також вони закликають працювати на випередження – аби відходів було менше і не поставало потреби у сміттєспаленні. «Наразі споживаємо масу ресурсів, які могли б не споживати й замінити. Зокрема, той же одноразовий посуд можна легко замінити на багаторазовий. Таким чином ми можемо зберегти вичерпні природні ресурси, які не є безкінечні», – закликав учасників Джек Маккібан – координатор програми Zero Waste Міста від Zero Waste Europe.

Після сесій #LEF2019 учасники поїхали на екскурсію на очисні споруди ЛМКП «Львівводоканал». Екскурсія на очисні споруди ЛМКП «Львівводоканал». Там продемонстрували катенарну решітку виробництва EKOTON, яку встановили два дні тому. Решітка є найбільшою в Україні, без аналогів на теренах нашої держави.

 

В Мілані 8 тисяч українців сортують сміття, то чому не можуть і в Україні

У четвер, 12 вересня, на «Арені Львів» розпочався 5 LVIV ECO FORUM 2019, який зібрав понад 50 фахових спікерів із […]

ПРИЧЕТНІСТЬ У ДІЇ: УСЕ, ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО 26 BOOKFORUM

18-22 вересня у Львові  відбудеться 26 BookForum – головний культурний фестиваль країни.