Стефан Банах другу половину життя жив і працював у Львові. Народився та отримав гімназійну освіту у Кракові. Переїхав до Львова, де два роки здобував інженерний фах у Львівській політехніці. Під час першої світової війни змушений був перервати навчання і повернутись до Харкова.
Навчання в політехніці не завершував. Не мав вищої математичної освіти. З молодих років захоплювався математикою, вивчав її самостійно. Ще у Кракові увійшов у коло математиків. Став членом математичного товариства, де представляв свої перші праці з теорії математики. Наукові кар’єру Стефан Банах зробив у Львові. 1920 року, не маючи завершеної вищої освіти, працював на посаді асистента, викладав математику в університеті імені Яна Казимира і математику та механіку у Політехніці. У 30 років захистив докторат і зайняв професорську посаду Видав монографії, підручники з механіки і математики для шкіл різного рівня, загалом 58 праць. Організовував талановиту молодь і створив математичну школу. Став одним з найвидатніших математиків світу.
Після занять в університеті, який був розташований на теперішній вул. Грушевського, студенти і викладачі – математики – йшли до “Шкотської”, де годинами проводили так звані наукові сесії, розв’язували задачі. І ця кав’ярня після університету стала місцем творчої праці Банаха. Кав’ярняний гамір не заважав Банаху і його колегам думати і працювати. Вчений навіть просив, щоб його столик ставили найближче до оркестру. Математики олівцем записували задачі і їх розв’язок на мармурових столиках і ті записи потім безповоротно зникали, стерті обслугою.Розв’язання складної математичної задачі з функціонального аналізу тривало 17 год., а результат не зберігся, бо не був записаний на папері. Відновити його ніхто не зміг. Дружина Банаха Луція придбала грубий зошит з твердою обкладинкою, який постійно лежав у кав’ярні. Банах назвав його “Книгою Шкоцькою” і першим зробив в ній запис 17 липня 1935 року. в книзі велися записи до 1941 року, сюди внесено 193 проблеми, частина з яких не вирішена ще дотепер. З правого боку сторінки ставилась математична проблема, її автор і дата, з лівого – її розв’язок. За розв’язання проблем математики встановили оригінальні нагороди: мале, велике пиво, пляшка вина, обід у престижному ресторані “Жорж” і навіть жива гуска. Математичну проблему, що була записана ще 1936 року, розв’язав шведський математик Пер Енфло 1972 рок і йому як нагороду було вручено живу гуску у варшавському Міжнародному математичному центрі. “Книга Шкоцька” залишилась родині Банаха. Із фотокопії книги Станіслав Улям зробив переклад англійською мовою і розповсюдив її серед математиків світу. “Книга Шкоцька” мала продовження. В 1946 році львівські математики переїхали до Вроцлава і заснували “Нову Книгу Шкоцьку”, в якій продовжували записували проблеми аж до 1987 р. З приходом радянської влади у Львові 1939 року Стефан Банах продовжував працювати в університеті, займав посаду декана фізико-математичного факультету, виїжджав на наукові конференції у Москву і Ленінград.
Ще до війни Банаху пропонували переїхати до США, але він відмовився. Під час війни університет закрили і професори залишились без засобів до існування. Банах був змушений як і його колеги та син, годувати вошей у Бактеріологічному інституті, щоб заробляти на життя. Інститут займався виготовленням сироватки проти тифу. Останні роки життя Стефан Банах живив у кам’яниці родини Редлів.
За матеріалами газети “Високий замок” від 21 листопада 2013 р.