Перша згадка про місто датується 1084 р. у «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям». За однією з легенд назва походить від бродів, які прокладали через заболочену місцевість.У 1584 р. місто отримало магдебурзьке право. Того ж року Станіслав Жолкевський перейменував його на Любич (від назви родинного герба). Але нова назва недовго пережила свого автора — вже у 1629 р. місто знову почало називатися Бродами.
Ще в XIV ст. на західній околиці міста постав укріплений замок, а в 30-х роках XVI ст. під керівництвом архітектора Андреа дель Акви за проектом французького інженера Г. Л. де Боплана на кошти великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського було збудовано нову кам’яну фортецю у вигляді п’ятикутника. У 1648 р. замок витримав двомісячну облогу козацьких військ.
У середині XVIII ст. нові власники — родина Потоцьких — збудували на дитинці двоповерховий палац та барокову вежу з годинником над брамою. У 1812 р. перед походом Наполеона на Москву російська влада змусила австрійську частково зруйнувати твердиню. Було зірвано вежу, засипано рів. До нашого часу від укріплень залишилися рештки валів і каземати. Пізніше Потоцькі зберігали у замку свою бібліотеку, частина якої тепер перебуває у Швейцарії. На сьогодні у колишньому палаці розміщено виставкові зали краєзнавчого музею.
Про підвали середмістя Бродів ходить чимало легенд і переказів. Адже відомо, що впродовж своєї історії місто завжди було важливим торгівельним центром. Обмеженість території міста (оборонним валом і довколишніми болотами) змушувала мешканців Бродів шукати додаткові площі, в тому числі й за рахунок спорудження глибоких підземель. Там, у пивницях, дуже часто знаходилися льодівні, де купці могли довгий час зберігати морожену рибу, м’ясо, інші продукти. Відомо також про розміщення у підвалах Бродів невеличких підприємств: олієнь, крупорізок, вендзолярень та ін. Звичайно, що зберігалося там вино і пиво, овочі та фрукти. Міські підвали мали декілька рівнів. Цікавим є те, що підземелля найстарішої центральної частини міста ніколи не затоплювалися водою, як, наприклад, східна дільниця історичного середмістя (околиці Майдану Свободи). Пояснюється це тим, що місто виникло на острові посеред боліт, а основу цього острова становив твердий шар опоки (мергелю). І щоб викопати глибоку пивницю, господар був змушений вдовбуватись у тверду породу, яка, у свою чергу, не пропускала води. Якщо верхні яруси міських підвалів знаходились у м’якому шарі ґрунту, то нижній (другий) ярус був видовбаним у твердій опоці. Наочним прикладом такого виду пивниці є двоярусний підвал під старою кам’яницею, де нині знаходиться міська рада. Окремою, не менш інтригуючою темою є підземні ходи, які були у кожному давньому місті. Зокрема, відомі дві згадки (перекази) про підземні переходи до замку: перший йшов від будинку відомого жителя міста Мікулєвича, що жив у районі бродівського Підзамча; а другий – від споруди колишнього домініканського монастиря, що стояв колись на південній стороні Ринку.
Двоярусні підвали міста у роки Другої світової війни служили схронами для бродівських іудеїв, які переховувались там від нацистів. А в березні 1944 р., коли фронт підкотився до міста, підвали центральної частини міста стали форпостом для більшовицьких партизанів, які, допомагаючи регулярним частинам захопити місто, із заходу (з тилу) увійшли в Броди і закріпилися у підвалах міських кам’яниць. Однак німцям вдалося їх вибити звідти і утримувати місто до липневих боїв 1944 року.
У Бродах збережена планувальна структура, яка дозволяє віднести місто до так званих «ідеальних міст», які розбудовувалися в пізньосередньовічній Європі.

Варто побачити:
Оригінальні кам’яниці XVII-XX ст. в старій частині міста
Палац родини Тишкевичів у передмісті
Церква Святого Юрія (XVII-XVIII ст.), вул. Поштова, 11. Перебудована у ХІХ ст., а 1933 р. було оновлено живопис. Належить до визначних пам’яток галицької архітектурної школи
Костел Воздвиження Чесного Животворящого Хреста (1660), тепер — греко-католицька церква, вул. В. Стуса, 9
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (XVII ст.) оборонного типу, вул. І. Франка, 14
Церква Святої Трійці (1744-1750), дерев’яна з дзвіницею, вул. Великі Фільварки, 26
Синагога (1742), вул. Гончарська, 12
Єврейський цвинтар (ХІХ – перша пол. ХХ ст.), вул. Чупринки (північно-західна частина міста)
Бродівський міський цвинтар