Народився у Стрижові на Галичині (тепер Польща). Навчався в гімназіях Жешува і Кракова, потім вивчав математику і фізику в Ягеллонському університеті в Кракові, де й здобув ступінь доктора філософії. Навчання продовжив в Геттінгені, Берліні та Відні. У 1862 р. захистив дисертацію та здобув вчене звання приватного доцента математики. У 1862-1864 рр. працював доцентом математики Ягеллонського університету. У 1865-1872 рр. викладав аналітичну механіку в Головній варшавській школі і вищу математику у Варшавському університеті. У квітні 1872 р. був призначений звичайним професором математики Львівської технічної академії. Першим його публічним виступом в Технічній академії була доповідь на відкритті 1872/73 н.р., в якій акцентувалось значення матекатики та її взаємозвязок з іншими науками та практичною діяльністю.
Лекції Зайончковського завжди були сповнені глибоким науковим змістом. Його наукові дослідження торкались таких галузей, як диференціальні рівняння, математична фізика, теорія функцій, аналітична геометрія, вища алгебра, механіка, кліматологія.
Неодноразово обирався деканом різних відділень, а в 1878/79, 1885/86 н.р. – ректором Львівської політехнічної школи. Багато років був керівником-куратором бібліотеки.
У 1872 р. Зайончковський став членом-кореспондентом, а в 1891 р. – дійсним членом краківської Академії наук.
З 1886 до 1891 рр. – член Крайової шкільної ради. Багато працював над удосконаленням викладання математики в школах і видавав шкільні підручники.
В. Зайончковський був членом Товариства точних наук в Парижі та наукового товариства в Кракові. Він – автор першої книжки з історії Львівської політехнічної школи. Помер Владислав Зайончковський 8 жовтня 1898 року у Львові.
І.О. Белоус Видатні вчені-математики Львівської політехніки (1844-1939). Львів. Видавництво Львівської політехніки. 2012 р.
