У Львові такою є вулиця Маєрівка (сучасна вулиця Січових Стрільців). Вона прокладалась у 1840–их роках серед садів, які належали Йозефу Меєру, за що і отримала таку назву. Будівництво у 1877-1881 роках Галицького крайового сейму (зараз головний корпус ЛНУ ім. Франка) пожвавило розвиток дільниці і вже в міжвоєнний період тут зосередилось більшість фінансових установ міста.
Будинок № 2 споруджений в 1846 – 1847 рр. для Графа Каєтана Карніцького. Дім прикрашений аттиком, який утворюють два леви, що тримають картуш з рельєфним зображенням Св. Архістратига Михаїла, а над вікнами першого поверху розташовані рельєфи грифонів та орлів і скульптурні картини «Амур на спині Сфінкса», «Лисиця бореться зі змією». З 1869 року там була Галицька ощадна каса, в 1891 році її перенесли до будинку нинішнього Музею етнографії, а будинок № 2 став чиншовою кам’яницею.
Будинок № 5 споруджений в 1870 – их рр. і належав родині Павліковських. До 1939 року в ньому розміщувались торгівельно-промисловий дім «Аустрополь», фотоательє Едварда Тшемеського, Земський кредитовий та Лодзинський депозитний банки.
Будинок № 9 – найстаріша споруда зведена для банку у Львові, яка досі використовується за призначенням. Будівлю було споруджено в стилі флорентійського ренесансу у 1897 році за проектом Юліана Захаревича для Австро-Угорського банку. Завдяки застосуванню металевих перекриттів архітекторам вдалось створити великий операційний зал без колон і масивних перегородок. Скульптурні зображення людських голів на фасаді виконав ймовірно Леонард Марконі. Зал реконструйовано в стилі модернізованого неокласицизму у 1914 – 1917 роках за проектом Івана Багенського. В міжвоєнний період там розміщувався Польський промисловий банк. А зараз філія Ощадбанку.
Будинок за номером 11 належав графині Р. Лянцкоронській. У 1901 році на його місті був зведений новий будинок за проектом Карела Боубліка. На першому поверсі довший час розміщувався кінотеатр, у 1902 році в будинку було відкрита кав’ярню «Американська». А в міжвоєнний період в будинку розташовувався Польський гарантійний банк.
Будинок № 12 споруджувався у 1911 – 1913 рр. як Прибутковий будинок банкіра Мойсея Рогатина. Автор проекту архітектор Роман Фелінський. Скульптурне оздоблення виконав Тадеуш Блотницький. На першому поверсі містилась кав’ярня «Ренесанс» з інтер’єром оформленим за ескізами Фелінського з великими алегоричними полотнами Фелікса Вигживальського. Після Першої світової війни там розташовувався Банковий дім Уляма.
Львів, вул. Січових стрільців, 12, фото 2015 року Львів, вул. Січових стрільців, 12, фото 2015 року
Дім № 14 споруджено у 1883 році в стилі неоренесансу за проектом Юліуша Гохберґера. Пізніше проведено ряд перебудов, зокрема додано 4-й і 5-й поверхи, пробито другий вхід зі сторони нинішньої вулиці Січових Стрільців. Там розміщувалось страхове товариство, згодом Австрійський кредитний торгово-промисловий банк, а потім – Варшавський дисконтний банк. Зараз тут юридичний факультет ЛНУ ім. Франка.
В будинку № 15 знаходився Центральний кооперативний банк. Голова фінансова інституція українців в першій половині ХХ ст. Був заснований за ініціативи Костя Левицького. На 40 – літніх ювілейних загальних зборах, що відбулися 25 березня 1939, було нараховано 1889 членів, у тому числі 1732 кооперативи, між ними 113 банків, оборотні фонди досягли 70 436 224 польських злотих.