Перша писемна згадка про Білку датована 1600 р., однак археологічні джерела засвідчують, що освоєння людьми території теперішнього села та його найближчих околиць відбулось задовго до цього.
1648 р. – під час походу Богдана Хмельницького кримські татари, що були його союзниками, пограбували село.
28 серпня 1851 р. – у Білці в родині священника Гната Телішевського народився син Кость, згодом знаний галицький правник, громадський та політичний діяч. У 1889 р. К. Телішевського в окрузі Турка обрано послом до Галицького сейму, а у 1891 р. він став депутатом парламенту Австро-Угорщини.
1880 р. – у Білці, яка належала до маєтностей Народного дому у Львові, проживало більше 640 осіб, серед них 577 греко-католиків, 42 римо-католики та 22 юдеї.
1881 р. – у селі збудовано муровану церкву Вознесіння Христового.