Церква (вул. Личаківська, 82а) збудована як монастир паулінів (первісний костел-каплиця відомий вже у 1668 р.).

Після скасування ордену в 1786 р. він перейшов у власність українців, сюди було переведено з Кайзервальду парафію церкви Св. Хреста. 1798 р. архітектор С. Фесінгер здійснив часткову реконструкцію, добудовано дзвіницю. Фасад церкви прикрашає образ роботи Луки Долинського, поряд з церквою - кам'яні фігури Св. Пера і Павла. В середині церкви є іконостас роботи Луки Долинського.

Дати появи першого храму на цьому місці немає. Вперше про культову споруду згадано у листі лавника і писаря Самійла Кушевича у 1648 році, під час поїздки львівських перемовників до табору Богдана Хмельницького.

Дослідники сходяться на думці, що храм з’явився у кін. XVI – поч. XVII ст., коли Глинянська дорога остаточно набула значення важливої торгівельної артерії міста. Також вважається, що від початку церква була православною, оскільки Личаківська дільниця віддавна мала в основі русинський (український) склад.

Архітектура пам’ятки, яку маємо змогу бачити сьогодні, зберегла риси бароко та класицизму (ост. – дзвіниця). Перша точна дата будівництва – 1668 рік, коли зводиться придорожня каплиця. У сер. XVIII ст., згідно рішення католицького архієпископа Миколая Вижицького, храм передано у власність і опіку католиків, ченців-паулінів.

Цікавим є те, що попри перебудови та крізь століття, досі маємо змогу побачити оборонний характер споруди – півкруглі вікна розташовано на висоті бл. шести метрів від землі, багато елементів закуто у метал.

У 1760 – 1770 рр. храм перебудовується під монастир, але цісар, в ході реформи, протягом 1786 -1788 років ліквідовує орден, зокрема й цей монастир. Храм передано греко-католицькій громаді. У 1798 році, під керівництвом архітектора Клеменса Фесінгера відбулась реконструкція під церкву, було зведено притвор з дзвіницею, у 1887 р. проведено загальну реставрацію храму. Через декілька років Вікторія Шімзер подарувала храмові статую святого Петра, виконану скульптором Пер’є у 1870-их роках, ії встановлено праворуч від храму.

Після насильницької ліквідації Української Греко-Католицької Церкви в 1946 році, храм переходить в юрисдикцію РПЦ.А в 1969 році настоятелем парафії став майбутній Патріарх УАПЦ – Володимир (в схимі Димитрій) Ярема.

Новітній період історії церкви св. ап. Петра і Павла розпочинається із проголошенням в його стінах відродження Української Автокефальної Православної Церкви. 19 серпня 1989 року священики Володимир Ярема та Іван Пашуля оголосили про вихід з-під юрисдикції Московського Патріархату. Петропавловська церква стала першим храмом в Україні, в який увійшов Патріарх УАПЦ Мстислав ( Скрипник ) під час приїзду на українську землю в 1990 році.

 

 

 

 

"Львову Назавжди" - 5 років!

5 років — це зовсім небагато у рамках глобального розвитку, але для життя проекту це визначна дата. 15 червня авторський проект "Львів Назавжди" відзначає свій 5-річний ювілей з дня заснування. Проект присвячено Львову і створено для Львова. З його допомогою кожен зможе здійснити віртуальну мандрівку вузенькими вуличками давньоруської та середньовічної частин Львова, а також найцікавішими місцями всієї області, ознайомитись з творіннями відомих і безіменних майстрів минулого. Кожен день існування проекту - це зустріч з цікавими людьми, відвідування культурно-мистецьких подій у нашому місті, радість за кожне досягнення та визнання Львова, де "вперше...". Діяльність проекту проходить під гаслом "Для Львова з любов'ю". Вітаю всіх львів'ян і шанувальників нашого міста і маю для Вас головне побажання - "До зустрічі у Львові". Координатор проекту "Львів Назавжди" Наталя Максимів.