Церква Воскресіння Христового знаходилась поблизу території княжого граду і, напевно, була однією з найстарших у Львові. Вона згадувалась у всіх найдавніших документах (грамоті князя Лева 1292 р., грамотах 1453, 1456 рр.) поряд із церквами св. Миколая та іншими. 1539 р. вона стає крилошанською.

Тоді до неї належало 30 парафіян.

Церква була досить убогою, володіючи тільки цвинтарем, посеред якого стояла. Лише 1521 р. міщанин Яцько дарував церкві садок з пасікою, а 1592 р. у спадок по пароху о. Григорію долучились ґрунти і будинок. Разом з будівлями Підзамча церква згоріла дощенту 1623 р., а вже наступного року при ній значились братство та школа.

Зимою 1695 р. на Львів напала татарська орда. Ординці вперше перейшли через замерзлі болота долини Полтви і напали на Краківське передмістя. Гарнізон міста під їх натиском поволі відступав до міських мурів. Татари зуміли пробитись через забудову передмістя майже до Краківської брами, де були зупинені пострілами з мурів. Бій точився мало не цілий день. Прості міщани боронились від татар в своїх оселях, кидаючи на них з вікон все придатне для оборони. Під вечір запал татар вичерпався, вони стали поволі відступати під натиском гарнізону міста та озброєних міщан. За мусульманським звичаєм усі полеглі повинні були поховані до заходу сонця. Для дотримання священного обов'язку татари вирішили спалити своїх полеглих товаришів. їх вибір зупинився на Воскресенській церкві, куди вони позносили трупи своїх полеглих і спалили разом з церквою.

Вже 2 липня 1695 р. єпископ Йосип Шумлянський дав дозвіл на будівництво нової церкви, котру у візитації 1743 р. називали величавою, ясною, з трьома верхами. У ній був різьблений іконостас, мальований, "старосвітської роботи" з 40 іконами, срібні прикраси, багаті фелони, великий престол із свічниками, хрестами. На 1765 р. на опарканеному цвинтарі стояла крита гонтою дзвіниця з трьома дзвонами, школа та хата священика, фруктовий сад, але сама церква потребувала нагального ремонту. Для отримання коштів на реставрацію церкви братство хотіло продати будинок, що стояв на цвинтарі. Та ці всі заходи не мали вже ніякого значення, бо церкву розібрали однією з перших у Львові 1774 року. У XIX ст. через давні церковні ґрунти пройшла залізнична колія.

 

 

"Львову Назавжди" - 5 років!

5 років — це зовсім небагато у рамках глобального розвитку, але для життя проекту це визначна дата. 15 червня авторський проект "Львів Назавжди" відзначає свій 5-річний ювілей з дня заснування. Проект присвячено Львову і створено для Львова. З його допомогою кожен зможе здійснити віртуальну мандрівку вузенькими вуличками давньоруської та середньовічної частин Львова, а також найцікавішими місцями всієї області, ознайомитись з творіннями відомих і безіменних майстрів минулого. Кожен день існування проекту - це зустріч з цікавими людьми, відвідування культурно-мистецьких подій у нашому місті, радість за кожне досягнення та визнання Львова, де "вперше...". Діяльність проекту проходить під гаслом "Для Львова з любов'ю". Вітаю всіх львів'ян і шанувальників нашого міста і маю для Вас головне побажання - "До зустрічі у Львові". Координатор проекту "Львів Назавжди" Наталя Максимів.