Будинок на початку вулиці Оссолінських (нині вул.Стефаника, 3), що виходив фасадом на семінарські сади та цитадель, було збудовано 1873 року за проектом архітектора Ф. Покутинського, як палац-маєток графині Ізабелли Дідушицької. Герб знаного роду Дідушицьких, у вигляді барельєфу, досі можна побачити на фасаді споруди. Згодом, будинок стає власністю відомого історика, колекціонера, мистецтвознавця, письменника та журналіста Владислава Лозинського (1843-1913) – власника величезної колекції старожитностей, зброї, творів мистецтва.

Тим часом, 1902 року, зусиллями “опікунів” міста Тадеуша Рутовського та Александра Чоловського, Міська галерея Львова отримала величезний внесок на розвиток у 5 тисяч крон від правника Владислава Дулємби.У 1907 році на кошти міста була закуплена і перевезена до Львова колекція І. Яковича (цукрозаводчика з села Сутківці Хмельниччини) – близько 2000 експонатів (зокрема 400 картин). Тому 14 лютого 1907 року вважається датою заснування музею…

У травні 1913 року власник будівлі на Оссолінських помирає. Згідно із заповітом, більша частина його колекції перейшла у власність міста. Спадкоємець Владислава Лозинського – Валеріан, навесні 1914 року, продає гміні міста Львова і сам будинок.

Спочатку тут декілька тижнів експонувалась колекція Владислава Лозинського, цілісність котрої згодом була порушена і розділена між кількома музеями…

Будівля виконана з цегли, потинькована, двоповерхова, з внутрішнім двором.

Композиція фасаду - строга і статична. Поверхи розчленовані широкими горизонтальними тягами, нижній ярус покритий рустуванням. Вікна прямокутної форми, в обрамленнях, з сандриками на другому поверсі.

На першому поверсі планування коридорно - анфіладне, на другому - анфіладне. У центральному залі галереї зберігся комплекс ліпного декору.

Будівля перебудована під картинну галерею в 1914 році.

Музей володіє найбагатшою в нашій державі збіркою творів польського і австрійського живопису, дерев′яної скульптури, великою колекцією українського портрета XVI-XVIII ст.

До найбільш вартісних належать збірки європейського мистецтва львівської скульптури, львівського портрета XVI-XVIII ст., ікон та меблів. Музей володіє унікальною за своєю значущістю збіркою творів польських та австрійських художників. Окрасою та гордістю постійної експозиції є "Ловля коралів і перлів" Я. Цуккі, "Портрет молодої патриціанки" С. Ангішоли, "Три святі" невідомого німецького художника XV ст., "Відвідини Марії Єлизаветою" Яна Ван Скореля, "Маха на балконі"...

Складові частини галереї

• Відділ мистецтва Італіі

• Мистецтво Іспанії

• Мистецтво Нідерландів та Фландрії

• Мистецтво Голландії

• Мистецтво Німеччини

• Мистецтво Австрії

• Мистецтво Франції

• Мистецтво Польщі

• Мистецтво країн Західної Європи 19-20століть

• Мистецтво Угорщини та Чехії

• Мистецтво країн Далекого Сходу

• Мистецтво Російської імперії

• Мистецтво Західноукраїнських земель 16-18 ст

• Ужиткове мистецтво та меблі

• Скульптура

• Філії Львівської галереї

Історія

Основа міського зібрання творів мистецтва була закладена в 1902 р. , коли за рішенням магістрату придбання робіт для майбутнього музею було включено до міського бюджету. Першими придбаними полотнами стали декілька робіт Яна Матейка, «Смерть Ацерна» і «Скупий» В. Леопольского, «Страйк» Ф. Вигжівальского. Значним поповненням збырки стала колекція подільського поміщика Яковича, перевезена до Львова у лютому 1907 р., - ця дата вважається часом заснування галереї. У 1914 р. Публічна галерея міста Львова отримала власне приміщення. До 1939 р. у фондах галереї знаходилося близько 6000 мистецьких творів. У вересні 1939 р. галерея була націоналізована.

У 1940 році була організована Львівська державна картинна галерея, основою якої стали Публічна галерея міста Львова і колишній Український національний музей, сюди увійшли також націоналізовані колекції магнатів Дзедушицьких, Голуховських, Любомирських, Боваровских, Бадені, графа Понінського та інших, а також твори образотворчого мистецтва з музеїв Ставропігійського інституту, Духовної семінарії , архидієцезіальний музею, замків в Красичині, Підгірцях та інших зібрань. Протягом 1940-го збірка галереї збільшилася на 4188 цінних експонатів.

За час німецької окупації було вивезено 225 творів мистецтва, серед яких унікальна колекція картин А. Дюрера. У повоєнні роки за сприяння музеїв Москви, Ленінграда, Києва в галереї були створені відділи російського дореволюційного і радянського мистецтва, а пізніше і країн Сходу.

Колекція

У 1962 році колекція Львівської картинної галереї становила 11 тисяч експонатів. Станом на початок 2007 року в фондах знаходиться 58 тисяч творів мистецтва, що представляють майже 40 країн світу. У відділі західноєвропейського мистецтва - полотна П. Рубенса, Тиціана, Ф. Гойї, Ю. Робера та інших.

Наприкінці 1940 -х років Третьяковська галерея та Російський музей в Ленінграді передали Львівській картинній галереї велику кількість полотен російських художників (І. Рєпіна, І. Левітана, І. Айвазовського, В. Верещагіна, К. Коровіна та інших), завдяки чому в галереї з'явилося декілька залів російського мистецтва.

 

"Львову Назавжди" - 5 років!

5 років — це зовсім небагато у рамках глобального розвитку, але для життя проекту це визначна дата. 15 червня авторський проект "Львів Назавжди" відзначає свій 5-річний ювілей з дня заснування. Проект присвячено Львову і створено для Львова. З його допомогою кожен зможе здійснити віртуальну мандрівку вузенькими вуличками давньоруської та середньовічної частин Львова, а також найцікавішими місцями всієї області, ознайомитись з творіннями відомих і безіменних майстрів минулого. Кожен день існування проекту - це зустріч з цікавими людьми, відвідування культурно-мистецьких подій у нашому місті, радість за кожне досягнення та визнання Львова, де "вперше...". Діяльність проекту проходить під гаслом "Для Львова з любов'ю". Вітаю всіх львів'ян і шанувальників нашого міста і маю для Вас головне побажання - "До зустрічі у Львові". Координатор проекту "Львів Назавжди" Наталя Максимів.