У 1783 р.на розі вулиць Краківської та Лесі Українки (Скарбківській) відкрилась аптека "Під срібним орлом". Відомо, що в останніх роках 18 ст. аптека належала Антонові Крижанівському. До половини 19 ст. аптека належала Францішку Томанку і на той час була однією з найменших аптек Львова. З 1863 р. аптека перейшла у власність магістра Зигмунта Рукера.

Зигмунт Рукер народився в незаможній родині. Ще 14-літнім юнаком брав активну участь у революційному русі 1848 року. Події закінчились повстанням 1-3 листопада. Тоді австрійськими військами на барикадах Львова було вбито понад 200 чоловік. У 1850-му Зигмунт почав працювати учнем аптекаря у Францішека Томанка молодшого. Через тривалі репресії проти учасників заворушень, відділ внутрішніх справ намісництва Галичини чинив супротив Рукеру для здачі іспиту. Через п’ять років він все ж успішно склав іспит на аптекаря, а ще через чотири роки – отримав диплом магістра фармації у Львівському університеті. Через рік Зигмунт став керівником аптеки «Під Срібним орлом», а з 1863-го року – її власником. Під керівництвом молодого та енергійного аптекаря заклад дістає все більшу популярність у Львові.

Зигмунт Рукер був активним громадським діячем, членом Міської ради Львова, неодноразово обирався членом торгово-промислової палати Львова та до наглядових рад банків. Аптекар один із засновників, а потім і керівник, фармацевтичної школи та лабораторії Львівського аптекарського товариства, шляхетні завдання якого добре розумів і підтримував. Протягом тривалого часу був скарбником, членом екзаменаційної комісії та Головою товариства.

Майже у всіх львівських газетах та журналах, можна було знайти рекламу аптеки «Під Срібним орлом» Зигмунта Рукера та її товарів. В 1888 році вироби аптеки брали участь на виставці з нагоди першого лікарсько-гігієнічному з’їзду у Львові. Однак срібну медаль отримали не ліки, а вироби, які не мали безпосереднього відношення до медицини – м’ясні бульйони, овочеві екстракти та супи в брикетах, що мали красиву герметичну упаковку. У ці часи це була новина.

Успіх на виставці став початком нового напрямку діяльності – аптекар відкрив фабрику концентратів. У цьому ж 1888-му році Зигмунт Рукер помер. Аптеку успадкував його син, доктор фармації Ян Рукер. У цей час Ян Рукер лише закінчив навчання в університеті і просто горів бажанням гідно продовжити діяльність батька. Він також став власником фабрики, заснованої батьком, і саме з нею пов’язав свої плани на майбутнє.

Ян із завзяттям береться до справи, веде боротьбу з конкурентами із Австрії та Угорщини, які з’явились на ринку з якісною продукцією. У сфері консерв та концентратів Рукер побачив для себе лише один спосіб як обійти австрійських колег – стати постачальником імперської армії. Це, в свою чергу, вимагало повної модернізації виробництва.

У 1891 році вже нова сучасна фабрика, зведена на Жовківській рогатці, отримала від армії перше поважне замовлення супових та кавових концентратів. Зважаючи на достойну якість продукції, підприємству Рукера надали право використовувати на своїх виробах державний австрійський герб. Для галицького виробника це було велике визнання. Сам цісар Франц-Йозеф висловив похвалу на адресу фірми Рукера під час Крайової виставки у 1894 р.

Успішний бізнес цілком заполонив аптекаря. Він втратив інтерес до фармацевтичною справи і в 1901 році продав свою аптеку.

Тим часом тривав процес переобладнання та модернізації фабрики. В 1912 році на околиці вул. Знесіння (вул. Б.Хмельницького 221-223) відкрилось нове підприємство – “Фабрика консерв Зигмунта Рукера”. Названа так на честь батька, фабрика випускала м’ясні, овочеві і фруктові консерви. Яну Рукеру вдалося отримати армійський контракт на 30 років!

Минула перша світова війна, змінилась влада, а підприємство успішно продовжило свою діяльність. В цей час Ян займається виробництвом консерв разом із своїм сином – Зигмунтом. У 1924 р. Рукер зумів вписатися у програму постачання вже польської армії. Майже 100 відсотків замовлень отримала його фабрика. Розраховуючи на подальші замовлення, львівський підприємець продовжив розширення та модернізацію виробництва – оновив обладнання, будував склади, запровадив виробництво власної тари. Реклама фабрики Яна Рукера Реклама фабрики Яна Рукера

В 1932-му році Ян Єжи Рукер отримав нагороду – «Хрест кавалера ордену відродження Польщі». Із приходом радянських військ разом з сім’єю емігрував до Кросно (Польща), де й помер у 1945-му році.

P.S. Аптека до 1924-го року ще поміняла двох власників. Після націоналізації 1939 (з приходом радянської влади) закладу присвоїли №27. Сьогодні, тут також знаходиться невелика аптека, у спадок якій дісталася лише назва – „Під срібним орлом”.

Література:

Роздобудько Л. аптека-музей та старовинні аптеки Львова. - Львів, 2011

 

"Львову Назавжди" - 5 років!

5 років — це зовсім небагато у рамках глобального розвитку, але для життя проекту це визначна дата. 15 червня авторський проект "Львів Назавжди" відзначає свій 5-річний ювілей з дня заснування. Проект присвячено Львову і створено для Львова. З його допомогою кожен зможе здійснити віртуальну мандрівку вузенькими вуличками давньоруської та середньовічної частин Львова, а також найцікавішими місцями всієї області, ознайомитись з творіннями відомих і безіменних майстрів минулого. Кожен день існування проекту - це зустріч з цікавими людьми, відвідування культурно-мистецьких подій у нашому місті, радість за кожне досягнення та визнання Львова, де "вперше...". Діяльність проекту проходить під гаслом "Для Львова з любов'ю". Вітаю всіх львів'ян і шанувальників нашого міста і маю для Вас головне побажання - "До зустрічі у Львові". Координатор проекту "Львів Назавжди" Наталя Максимів.