Яніна Романувна

Яніна Романувна – актриса театру, кіно і телебачення, режисер і педагог. Народилася 9 жовтня 1904 у Львові в родині відомого актора Владислава Романа і Лени Михаліни Дзєдуцької. Дебютувала на театральній сцені в 1921 році в виставі Дон Жуан Тадеуша Ріттнера у Великому театрі у Львові..

Станіслав Скарбек

Граф Станіслав Скарбек, що у 1842 році відкрив на той час третій за своїми розмірами театр Європи – досі шанований і знаний львів’янами, як театр імені Марії Заньковецької, не міг знати, що його могилу зруйнують вандали, а каплиця-склеп загубиться у Богом забутих хащах Закладівського лісу.

Театр ім. М. Заньковецької

Коли 28 березня 1842 року відчинив свої двері для глядачів театр графа Станіслава Скарбека, його одразу ж назвали “галицьким “Ла Скала”. На момент відкриття він був третім за розмірами театром Європи (поступався, власне, міланському “Ла Скала” та придворному театру у Дрездені).

Бібліотека Оссолінських

У 1817 р. відомий бібліофіл граф Єжи Максиміліан Оссолінський, префект Цісарської Народної Бібліотеки у Відні, придбав в підніжжі гори Вроновських згарище жіночого кармелітського монастиря св. Агнешки з метою спорудження будинку для розміщення збірки книг та старожитностей. У 1817-1819 рр. віденський архітектор П. Нобіле опрацював перший проект перебудови споруди колишнього монастиря для потреб майбутнього Закладу ім….

Львівська картинна галерея

Будинок на початку вулиці Оссолінських (нині вул.Стефаника, 3), що виходив фасадом на семінарські сади та цитадель, було збудовано 1873 року за проектом архітектора Ф. Покутинського, як палац-маєток графині Ізабелли Дідушицької. Герб знаного роду Дідушицьких, у вигляді барельєфу, досі можна побачити на фасаді споруди. Згодом, будинок стає власністю відомого історика, колекціонера, мистецтвознавця, письменника та журналіста Владислава…

Sacre Coeur. Монасти́р Свято́го Се́рця

Монастир Святого Серця (повна назва: Монастир Згромадження Сестер Найсвятішого Серця Ісусового; лат. Sacre Coeur) — римо-католицький жіночий монастир, що проіснував століття у Львові (з 1844 по 1944). Від комплексу монастиря зберігся один корпус, пам’ятник архітектури історизму (неоренесансу). Адреса: площа Святого Юра, 2.

Площа Св. Юра

Площа Святого Юра – площа у Галицькому районі міста Львова, частково розташована на Святоюрській горі. Від площі розходяться вулиці: Листопадового чину, Устияновича, Карпінського, Шептицьких, Митрополита Шептицького та Озаркевича, яка з’єднується з Городоцькою.

Львівська опера

В бурхливий час розвитку Львова міські урядники вирішили: для міста необхідний новий театр. Тим паче у 1892 році завершувалась дія привілею, за яким місто користувалось театром, побудованим ще Станіславом Скарбеком у 1842 році.

Хватів

Історія кінних вершників починається ще в 1970-х роках. Саме тоді, радянським керівництвом з нагоди 55-річчя створення Першої Кінної армії, було вирішено створити пам’ятник. Авторами скульптурної композиції стали професор Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва Валентин Борисенко та архітектор Анатолій Консулов. Конструктором проекту було призначено Григорія Шевчука. 21 грудня 1975 року відбулося урочисте відкриття монументу.

Грімне

Протягом віків назва села змінювалася. Одна із перших згадок про село датується в документах 1410 роком. На початку XVI ст. село Грімне згадується як Громно і Грумно. За люстрацією 1515 р. в селі було 24 лани з кметями, корчма. Село зазнавало набігів кримських татар. Так, у 1648 р. половину села було полонено, спалено церкву і…

Борислав

Перша писемна згадка про монастир під назвою “Борислав” у грамоті польської королеви Ядвіги датована 19 березня 1387 р. На місці монастиря з часом виникло однойменне село. Формально ж місто існує всього 86 років — у 1919 р. Борислав та прилеглі до нього села Тустановичі, Баня Котовська, Мражниця і Губичі були об’єднані в один населений пункт,…

Комарно

Комарно виникло в 11 ст., розквіт містечка почався відтоді, як 1473 р. король Казимир Ягеллончик надав йому магдебурзьке право.[1]