Вулицю Січових стрільців зі Стефаника з’єднує вулиця Словацького.
Названа так 1871-го на честь польського поета та драматурга Юліуша Словацького (1809-1949), до 1871 року частина вулиці від Січових стрільців до Дорошенка мала назву Палацова, частина між Дорошенка та Стефаника – Семінарська, бо проходила поблизу греко-католицької семінарії, ця сама частина у 1871-1889 роках називалася Оссолінських на честь засновників бібліотеки на нинішній вулиці Стефаника. Адресу № 1 від польських часів має Головна пошта. Забудова вулиці – класицизм, історизм, сецесія.
Головна пошта
Львівська міська влада довго шукала відповідну ділянку для побудови пошти і було розглянуто багато варіантів. Після тривалих обговорень та суперечок, була обрана земельна ділянка, яка простягалася вздовж вулиці Коперника та належала Греко-католицькій духовній семінарії. На цій ділянці був розташований семінарський сад.
Відомий львівський архітектор Сильвестр Гавришкевич (1833-1911) розробив проект будівництва, який був дещо модифікованим у Відні архітектором Фрідріхом Зетцом.
Споруджувала Головну пошту спілка архітекторів Людвіка Балдвіна-Рамулта (1858-1929) і Юліана Цибульського (1858-1924), які переважно працювали у стилях історизму та сецесії.
Будинок звели на місці частини саду греко-католицької духовної семінарії. В центрі споруди над головним входом – знаходився великий годинник, на рівні першого поверху – світильники; ліворуч головного входу перед будинком – криниця, яку оминала трамвайна колія.
Споруда Головної пошти зазнала значних пошкоджень внаслідок артилерійського обстрілу під час польсько-української війни листопада 1918 р. Внаслідок запеклих боїв було зруйновано чимало кам’яниць центральної частини міста, в тому числі таких важливих стратегічних об’єктів як Управління залізниці, Цитадель та Головна пошта. Після закінчення І світової війни, у 1922-1923 роках, будівлю відреставрували. Проект розробив Еугеніуш Червінський – один із найцікавіших і яскравих архітекторів 20-х років, що починав працювати ще до війни у відомого наставника Івана Левинського. Над реставрацією пошти Червінський працював у спілці з Альфредом Захаревичем (1871-1937), сином видатного архітектора Юліана Захаревича.