Площа Генерала Григоренка – площа у Галицькому районі міста Львова. Розташована на перетині вулиць: Гнатюка, Костюшка, Листопадового чину, Гребінки і Менцинського.

Давні назви:
• Найдавніша назва – Єзуїтська площа (пляц Езуіцкі),
• 1871 – частина вулиці Ягеллонського,
• 1885-1940 – площа Ф. Смольки – на честь польського громадського діяча, юриста, голови парламенту Австро -Угорщини та ініціатора створення кургану Люблінської унії на Високому Замку Францішка Смольки, який жив у будинку № 4 (не зберігся, на його місці збудовано нову будівлю в 1906 році).
• 1940-1941 – площа 17 вересня,
• 1941-1944 – Смолькіпляц,
• 1944-1946 – площа Смольки,
• 1946-1993 – площа Перемоги,
• З 1993 – площа Григоренка на честь радянського генерала – правозахисника Петра Григоренка.

Пам’ятники
У 1913-1946 роках на площі стояв пам’ятник Ф. Смольки (скульптор Т. Блотніцкого ), який прибрали в 1946 році. На його місці 1999 встановлено пам’ятник «Захисникам української державності» ( загиблим міліціонерам, скульптори А. і В. Сухорські, архітектор А. Ярема).
Будинки
• № 1 – житловий будинок австрійського періоду.
• На розі вул. Костюшко і площі Григоренка, 2 – будівля головного корпусу Інституту фізкультури. Раніше в цій будівлі знаходився Крайовий банк ( архітектор – Ю. Цибульський, скульптор А. Попель, споруджувався 1895-1903 роках). В інтер’єрі будинку примітний неоренесансний скульптурний декор.
• № 3 неокласична будівля Обласного управління міністерства внутрішніх справ України, побудована в 1911 році (архітектор – Альфред Захаревич). Раніше тут знаходився Акціонерний кооперативний банк. У міжвоєнні часи тут знаходились різні державні установи, а також популярна кав’ярня «Варшава».
• № 4 побудований в модерністському стилі в 1906 році. Раніше тут розташовувався Торговий дім Я. Строменгера (архітектор – Тадеуш Обмінський).
• № 5 – відносно нова будівля на площі Григоренка, споруджена в 1912 році (аріхтектор Ю. Пьонтковскій) у стилі модернізованого бароко. Раніше в цьому будинку був пасаж Грюнера з кінотеатром «Марисенька» (у радянські часи – «Піонер») , в якому зараз розташований Львівський духовний театр « Воскресіння»
Будинок №3 площа ген. Григоренка
Неокласичну споруду у п’ять поверхів спорудили 1911 року для Акційного спілчанського банку (Акціонерний кооперативний банк) за проектом відомого архітектора, талановитого нащадка “будівничого Львова”, Альфреда Захаревича.
Будівництву передував конкурс, на якому першу премію здобув спільний проект архітекторів Опольського та Кендзерського, однак варіант авторства Захаревича, що посів друге місце, мав успіх на архітектурній виставці, що передувала конкурсній програмі, і був взятий до реалізації.
Фасад будівлі членований пілястрами зі стилізованими капітелями іонічного ордеру. Над чільним фасадом височіє аттик, який прикрашали шість кам’яних вазонів. За львівською традицією останніх десятиріч, прийнято прибирати зайві архітектурні деталі, які можуть колись впасти. Так і прибрали 1999 року декоративні вазони з будівлі УМВС. Зате над порталом входу встановили металевий дашок…
Будівництво відбувалось із використанням нових технологій, в тому числі залізобетону, сучасна кам’яниця була справжньою окрасою тогочасного Львова…

У партері будинку, з боку вулиці Міцкевича (тепер Листопадового чину), була популярна кав’ярня “Варшавська” з п’ятьма залами, оздобленими розписами Фелікса Вигживальського та скульптурами Зигмунта Курчинського. “Малахітова зала” була декорована в зелені кольори. Тим кольором підфарбовували і воду, що випорскував фонтан у цьому залі… Від 1912 року тут також діяв кінотеатр “Водевіль”, проте, не зважаючи на щоденну зміну репертуару, кінотеатр не був популярним у місті…
За часів II Республіки у цій будівлі вже перебувала Дирекція поліції, староство, Управління акцизу й монополії, редакція “Газети львівської”, Акціонерний кооперативний банк, кав’ярня “Варшава” Мошковіча та Центральний базар народного промислу, нині тут від 1949 року міститься Обласне управління внутрішніх справ.

Пасаж Грюнерів