Площа Стефана Яворського, яка примикає до вулиці Шевської, одержала свою назву 1992 року на честь уродженця Львівщини, видатного українського церковного діяча, ректора Києво-Могилянської академії (роки життя 1658-1722).
До того площа носила ті ж самі назви, що й вулиця Шевська, за винятком періоду 1933-1941 років, коли називалася площею Яблоновського на честь того, що сюди з Валів Гетьманських (проспект Свободи) перенесли фігуру гетьмана Станіслава Яблоновського – захисника Львова від татар.
Це було п’яте й останнє місце перебування у Львові першого в Україні пам’ятника цивільній особі, виготовленого ще наприкінці XVII століття. Спочатку гетьман Яблоновський стояв навпроти Низького Замку, потім – у колегії Єзуїтів, далі на площі Святого Духа (площа Івана Підкови), із середини XIX століття – на Валах Гетьманських (біля нинішнього Національного музею) і, нарешті, 1932 року його поставили на цій площі, але, на жаль, 1944 року пам’ятник безслідно зник. Площу забудували у стилі класицизму та неоренесансу.
1979 року на площі встановили пам’ятник членам підпільної організації “Народна гвардія імені Івана Франка” (скульптор Садовський, архітектор Консулов), знаний у народі як “цирозна печінка” за схожість із цим медичним патологічним явищем. Пам’ятник демонтували на початку 1990-х. Під № 1 за часів Польщі містилося Акціонерне електричне товариство, нині тут Федерація футболу Львівської області, термінове виведення плям і магазин “Джинси”, на місці якого нещодавно містився магазин подарунків і сувенірів. 2005-го на куті Шевської та площі Яворського фабрику хімчистки “Сніжинка” потіснило бістро “Цитрус”.