Простягався він від вул. Коперніка, 1 до вул. Вороного, 6 із загальною площею 5750 метрів.

Його часто називали «Кришталевим пасажем», через скляний дах будівлі, який опирався на ажурну металеву конструкцію, що справляло незабутнє враження. В пасажі були зосереджені атракції на будь-який смак. Серед офісів відомих фірм були «Сітроен» та «Юніверсал Пікчерз Корпорейшн». Крамниці приваблювали не лише широким асортиментом, але й цікавим оформленням. Після закупів можна було відвідати кінотеатр, а потім обов’язково випити філіжанку кави, завітавши в якусь цукерню, що знаходилась під тим самим дахом. Тобто пасаж Міколяша пропонував усе найкраще для свого клієнта. Пасаж Міколяша — 120-метровий прохід, що з’єднував вулиці Коперника та Круту. Це був перший сецесійний об’єкт у Львові, збудований у 1898–1900 рр. будівничою фірмою архітектора Івана Левинського за проектом Альфреда Захаревича та Івана Левинського. Існувало два входи до Пасажа.
Перший — з вул. Коперника, 1 через браму знаменитої аптеки Міколяша, будинок якої споруджено архітектором Яном Шульцем у 1890 р. Біля нього містився фонтан з мармуровою фігурою оголеної німфи роботи Антонія Попеля.
Другий, з протилежного боку, вхід від вул. Крутої, біля якого в пасажі містилась одна з тогочасних новинок — французький Хромо-Фотоскоп. Пасаж був критий ажурною заскленою металевою конструкцією 120х18 м роботи львівської фірми “Пйотрович та Шуман” — безперечного монополіста в цій галузі. Стінні розписи, електричне освітлення, центральне опалення, чудовий фонтан — все це додавало пасажу принадливості та створювало відчуття комфорту. Серед численних магазинів, модних салонів, перукарських та фотографічних закладів, якими був насичений пасаж, неможливо не згадати кав’ярню “Кришталевий Палац”, кінотеатри “Пасаж” та “Люкс” (згодом відповідно “Тон” та “Втіха”). Засновником та власником цих перших львівських кінотеатрів був Людвік Кухар.
Будова пасажу припала на 1899-1900 роки і автори пасажу – А. Захаревич та І. Левинський – стали творцями захоплюючої та дивовижної споруди, якій, на жаль, не судилось існувати довго. У червні 1941 німецькою авіабомбою пасаж було зруйновано.