Кам’яниця № 23 збудована у 1570-х, перебудована в 1630-х та у XIX ст., виходить на пл. Катедральну, належала родині патриціїв Шольц-Вольфовичів, які походили з Сілезії.
Цій багатій родині належало кілька кам’яниць в Ринку та на прилеглих вуличках. У 1622- 1767 р. це була кам’яниця Вольфовичівська.
Велика триповерхова кам’яниця виходить на Ринок фасадом завширшки у три вікна, а на пл. Катедральну, при якій вона прописана під N8 3, – 10 вікон. Стіни, пофарбовані під час реконструкції фасадів у 2009 р. у цегляний колір, викладені дощатим рустом і членовані пілястрами на першому поверсі з діамантового русту, на другому – іонійського, з левовими головами в основі, а на третьому – коринфського ордерів. По горизонталі пролягають рельєфні фризи. На стінах третього поверху встановлені пластичні зображення львівських міщан, можливо й з родини Шольц-Вольфовичів. Скульптурні портрети доповнюють гротескні образи блазня і чорта.
Дослідники давньої львівської скульптури вважають авторами скульптур вихідця з Нідерландів Германа ван Гутте та його учнів Яна Зарембу і Йоганна Шольц- Вольфовича – сина Вольфа (Вольфґанґа) Шольца, який був господарем цієї кам’яниці у XVI ст.
Вікна другого поверху мають профільоване обрамлення з трикутними сандриками, які на третьому чергується з лучковими сандриках останнього поверху бачимо горельєфи янголів, а в центральному з боку Ринку – Бога-Отця. Під вікнами другого поверху вміщені латинські написи, які А. Содомора перекладає таким чином: “Вщерть добра є – випирає”; “Де милосердя, там Бог”; “Де багатство, там і друзі” (з боку пл. Катедральної); “Господнє ім’я несхитна вежа”, “Віриш Господові – знаходиш полегшу”; “Бійся Господа та відступи від злого” (з боку Ринку).
Ще з 1802 р. на першому поверсі існувала перша львівська кав’ярня Я. Лєваковського. А у підвалах будинку, під тодішнім великим магазином “Хліб і булки” у 1980- 1990-х рр. функціонувало популярне в колах інтелігенції кафе з простонародною назвою “Булка” – улюблене місце зустрічей міських депутатів і поетів тих часів.